Ліс з відблиском золота

Попереднього начальника лісового та мисливського господарства області Валерія Мургу Президент звільнив на початку лютого. Поки посада головного лісівника Закарпаття залишається вакантною, у самій структурі лісових господарств області вже почалися кадрові зміни.

Боротьба триває між кадрами, які призначав Валерій Мурга, та місцевими підприємцями, яких, попри відсутність профільної освіти, призначають керувати державним лісовим фондом. Зокрема, в Ясінянському держлісгоспі директором призначили лісозаготівельника, а його заступником - браконьєра. Найближчим часом аналогічні зміни можуть відбутись у Великобичківському держлісгоспі.

Рахівський держлісгосп поки єдиний у районі, куди, поки що, призначили старі кадри. Серед «досвіду» нового директора – підозра в причетності до незаконної вирубки лісу в природно-заповідному фонді зі збитками в 7 мільйонів гривень.

Ймовірною причиною кадрових змін в Ясінях та війн за посади в Рахові і Великому Бичкові може бути потреба в доступі ТОВ «Мармарош» до поліметалічних руд ділянки «Гаврищук», що лежить в межах ДП «Великобичківське ЛМГ». Серед засновників компанії «Мармарош», що займається виробництвом дорогоцінних металів, значиться кіпрський офшор «ЛЕРОНЗОР ТРЕЙДІНГ ЛТД», який належить дружині Віктора Медведчука Оксані Марченко і який народний депутат вказує у своїй декларації.

Лісозаготівельник та браконьєр у Ясінях

У березні новим тимчасовим директором Ясінянського держлісгоспу став Ігор Піпаш. Держлісагенство призначило нового керівника без погодження з обласним управлінням.

Згідно з поданою Ігорем Піпашом декларації, він володіє майном на суму понад 1 мільйон гривень, а його дохід від зайняття підприємницькою діяльність у 2019 році становить понад 700 тисяч гривень. У 2017-2019 роках ДП «Ясінянське ЛМГ» за послуги з лісозаготівлі заплатило підприємцю Піпашу 431 тис. гривень.

До керівництва держлісгоспом Ігор Піпаш біля 15-ти років працював в лісозаготівлі – як працівник МПП «Міраж», що належить його рідному брату, засновник ПП «Флора-Вест» та ФОП. Також новий директор входить у «Асоціацію підприємств та підприємців Ясінянської долини», яка об’єднує лісозаготівельників та деревообробників цієї частини Рахівщини.

Згідно з відкритим переліком лісорубних квитків з сайту Держлісагенства, МПП «Міраж» та ФОП Ігор Піпаш здійснювали лісозаготівлю в Ясінянському держлісгоспі у 2018-2020 роках. У випадку Ігоря Піпаша, якщо він здійснював лісозаготівлю вже будучи директором лісгоспу, це означає конфлікт інтересів і порушення актикорупційного законодавства.

Згідно з відкритими джерелами, ПП «Флора-Вест» і МПП «Міраж» за 2017-2018 роки вказують виручку з чистих продаж на рівні 400 тисяч та 5-ти мільйонів гривень відповідно, проте жодного разу підприємства не купували ліс через відкриті торги.

Тимчасовим заступником Ігоря Піпаша став відомий на всю Україну браконьєр – депутат Рахівської міської ради Михайло Кабаль. Він прославився у 2017 році, коли в Мережу потрапили світлини, на яких Михайло Кабаль разом із своїм батьком, тоді ще лісничим Устєріцького лісництва Рахівського держлісгоспу, позує з впольованими червонокнижними тваринами - риссю та тетеруком.

Хвиля суспільного обурення вийшла за межі соцмереж і локальних онлайн-видань та дісталась, навіть, центральних ЗМІ.

Впольовані членами родини Кабалів трофеї можна було побачити як оздобу стін в їхньому готелі «Снігові вершини» на Драгобраті. Як розповідають відвідувачі готелю, після скандалу опудала тварин зі стін зняли.

Після скандалу Кабаля-старшого звільнили з роботи. На сьогодні за фактом незаконного полювання батька і сина Кабалів триває досудове розслідування, яке здійснюють рахівські слідчі.

Михайла Кабаля могли призначили тимчасовим заступником директора з метою продовження його кар’єри в лісовому господарстві області вже у іншому держлісгоспі. Як стверджують джерела серед лісівників, депутату-браконьєру готують місце директора Рахівського держлісгоспу, з якого два роки тому звільнили його батька-браконьєра. На початку 2000-их Кабаль-молодший також працював у ДП «Рахівське ЛДГ», з якого був звільнений у 2006 році.
 

Нові старі обличчя з корупційним шлейфом у Рахові

На початку цього місяця Рахівський держлісгосп отримав нового керівника. Ним став колишній директор Ясінянського держлісгоспу Василь Теличук, якого звільнили у березні. Кандидатуру Теличука Держлісагенство погоджувало з управлінням. Перед цим лісівник намагався очолити Великобичківський держлісгосп, проте через супротив колективу не зміг там стати директором.

Причиною звільнення Теличука стали численні природоохоронні порушення, що мали місце в «Ясінянському ЛМГ» за час його керівництва. Зокрема, під час лісозаготівлі в усіх лісництвах застосовувались заборонені законом способи трелювання лісу водотоками. Також викликає сумніви доцільність проведення суцільно санітарних рубок на вітровальних ділянках у Чорнотисянському та Станиславському лісництвах держлісгоспу. Вирубані ділянки акурат збігаються з розташуванням лижних трас з детальних планів територій курорту «Свидовець», замовником якого виступає ТОВ «Скорзонера» українських олігархів Валерія Коломойського та Геннадія Боголюбова.

На початку липня СБУ підтвердила на згаданих ділянках незаконні рубки, сума збитків від яких, завдана природно-заповідному фонду, сягає близько 7 мільйонів гривень. Серед фігурантів кримінального провадження також Василь Теличук.

Дружина Василя Теличука Ганна свого часу працювала старшим майстром лісу в Станославському лісництві. У 2012 році жінку засудили за порушення антикорупційного законодавства. Будучи службовою особою держлісгоспу, лісівник-підприємець займалася лісозаготівлею. З роботи жінку звільнили.

Також новопризначений директор Рахівського ЛДГ - один з учасників земельної схеми з привласненням 20 га на полонині Крачунєска під Свидовцем. Як стверджують місцеві активісти, через підставних осіб, родичів та працівників держлісгоспу Теличуку на полонині належить 8 га:

- земельні ділянки 2123687500:09:001:0001 і 2123687500:09:001:0002 площею 1,48 та 0,51 га відповідно. Власник - працівник ДП «Ясінянське ЛМГ» Ключівський Юрій Васильович;

- земельна ділянка 2123687500:09:001:0008, 2 га. Власник - працівниця ДП «Ясінянське ЛМГ» Гафіяк Микола Миколайович;

- земельна ділянка 2123687500:09:001:0009, 2 га. Власник - Лавтербах Василь Степанович, працівник ДП «Ясінянське ЛМГ»;

- земельна ділянка 2123687500:09:001:0005, 2 га. Колишній власник - Чокрендюк Михайло Іванович, свояк директора лісгоспу, колишній голова села Чорна Тиса. Нинішній власник - Калєв Сергій Петрович з Кривого рогу, договір купівлі-продажу оформили у серпні 2019 року.

За цими фактами рахівські правоохоронці розслідують кримінальне провадження за частиною 2 статті 364 ККУ (зловживання владою).

Згідно з відкритими даними, бізнес Теличуків побудований на деревообробці та торгівлі. Їхня пилорама, разом з потужностями МП «Смерека», розташовані в селі Чорна Тиса по вулиці Богдана Хмельницького. Земельні ділянки, на яких розміщені пилорами, мають цільове призначення «для ведення особистого селянського господарства» і належать родині сільського голови Чорної Тиси.

Також у власності магазин і два міні-готелі: «Боркан» в Ясінях та в Чорній Тисі по вулиці Богдана Хмельницького. Дохід родини з 2016 по 2019 роки варіюється від 300 тисяч до понад мільйона гривень.

Наразі складно спрогнозувати, наскільки Василь Теличук затримається в Рахівському ЛДГ як директор. З власних джерел відомо, що в Держлісагенстві на розгляді є заяви ще, принаймні, двох кандидатур.
 

«Дроворуби» проти скандального директора у Великому Бичкові

Це єдиний з держлісгоспів Рахівщини, де війна за посаду директора розгорнута саме тепер.

Новим директором ДП «Великобичківське ЛМГ» може стати підприємець Вадим Пукман, який на початку 2000-их вже працював у лісгоспі мисливствознавцем. 6 липня чоловік подав декларацію на посаду виконуючого обов’язки директора. Його призначення може стати найбільш політичним серед інших лісгоспів Рахівщини.

Батько Вадима Пукмана, Василь Пукман, довгий час був директором Великобичківського держлісгоспу, потім обіймав посаду заступника начальника управління лісомисливського господарства області. Після його звільнення з держлісгоспу комісія управління та підприємства виявила порушення порядку проведення лісозаготівельних робіт та зловживання у фінансовій діяльності підприємства, які оцінила в 10 мільйонів гривень. В ході розслідування прокуратурою області даний факт доведено не було.

Згідно з відкритими джерелами, Вадим Пукман припинив підприємницьку діяльність на початку цього року. В своїй декларації кандидата на посаду показує біля 5-ти га землі, понад 1700 кв.м. нерухомості, 4 машини, мисливський карабін, 1,1 мільйони гривень доходу, з яких 960 тисяч від заняття підприємницькою діяльністю та близько пів мільйона готівки.

Місцеві мешканці і лісівники неодноразово називали родину Пукманів «чорними лісорубами». За їх словами, основний їх бізнес був побудований на продажі населенню дров, на які вирубували навіть ділову деревину. Прибутки за відпуск дров йшли повз державне підприємство, у приватні кишені.

Статистика реалізації дров для населенню Великобичківським ЛМГ з 2011 по 2019 роки показує збільшення об’ємів до 9-ти разів, з відчутним початком приросту в 2014 році, коли новим директором лісгоспу призначили Юрія Сойму: з 3 866 кб.м. до 31 501 кб.м.

У 2016 році лісівники повідомляли про причетність до крадіжки деревини з лісосіки із подальшим її перевезенням на території колишнього Закарпатського арматурного заводу, яку орендує Василь Пукман. Повідомлення було передано рахівській поліції. Жодних рішень у судовому реєстрі з цього приводу наразі немає.

Юрія Сойму призначили директором ДП «Великобичківське ЛМГ» у 2014 році. За його керівництва держлісгосп супроводжували повідомлення про недотримання природоохоронного законодавства, нелегальної лісозаготівлі та випадки браконьєрства.

В той же час саме в цей період у Великому Бичкові активно розгорнуло потужності ТОВ «ВГСМ» - одне з найбільших деревообробних підприємств України, для 90% продукції якого замовником є IKEA. На підприємстві легально працевлаштовані 350 чоловік.

У кінці червня 2020 року, Великобичківський держлісгосп і ТОВ «ВГСМ» стали фігурантами розслідування британської неурядової організації Earthsight, яка дослідила присутність карпатського бука, заготовленого з порушеннями норм природоохоронного законодавства, у кінцевій продукції IKEA.

На початку липня рахівські правоохоронці почали розслідувати кримінальне провадження за фактом незаконної порубки деревини, яку перевозили за підробленими документами. У справі фігурують також як підприємці-лісозаготівельники та власники деревообробних юросіб, фігурують близькі родичі Юрія Сойми.

Сойму звільнили з посади директора ще в кінці лютого в зв’язку із закінченням контракту. Зараз лісівник обіймає на підприємстві посаду головного лісничого.

Сьогодні ДП «Великобичківське ЛМГ» - останній з держлісгоспів Рахівщини, де «кадрова війна» залишається відкритим питанням. Можна припустити, що тут нове кадрове призначення буде аналогічним Ясінянському ЛМГ і лісгосп очолить людина, зовсім далека від лісової галузі.
 

Повернення «золотої лихоманки» в Косівську Поляну

У лісовому фонді Великобичківського держлісгоспу розташована ділянка поліметалічних руд «Гаврищук». Недійсний сьогодні спецдозвіл на користування цією ділянкою належить ТОВ «Мармарош».

Одним із засновників «Мармарош» значиться кіпрський офшор дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко «ЛЕРОНЗОР ТРЕЙДІНГ ЛТД», який він вказав у своїй декларації. Згідно з реєстрами, останні зміни у складі засновників компанії відбулися в червні 2020 року.

Історія «золотої лихоманки» навколо ділянки «Гаврищук», що поблизу Косівської Поляни, відома з 2011 року, коли обласна рада дозволила ТОВ «Мармарош» шукати там цинк, свинець, золото й срібло. Зокрема, запаси золота оцінювались як 7 грамів на тонну руди.

Проведення розвідувальних робіт зустріло опір місцевих мешканців, які у 2013 році влаштовували акції протесту, перекривали дорогу та збирали підписи проти продовження розробки родовища. Причиною стали відсутність погоджень місцевих землекористувачів (Рахівської міської ради, Косівського-Полянської сільської ради та Кобилецько-Полянської селищної ради – ред.) та негативний вплив на екологію: на відстані біля 1 км від родовища починається територія Карпатського біосферного заповідника.

Протягом останніх п’яти років в ЗМІ систематично з’являлись повідомлення про можливе продовження розвідувальних робіт. Сьогодні місцеві мешканці розповідають про повернення інтересу і відвідування родовища ділянки «Гаврищук» чиновниками і окремими депутатами з області.

І хоча, згідно реєстру спецдозволів на сайті ДНВП «Геоінформ України», спецдозвіл на користування ділянкою поліметалічних руд «Гаврищук» на сьогодні залишається недійсним, в серпні 2019 року Держгеонадра видало наказ про продовження дії спецдозволу ТОВ «Мармарош» до кінця 2020 року.

Ризики кадрової політики та мовчазної згоди лісових чиновників

У Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства причину таких кадрових змін - не коментують. Лісові чиновники повідомили лише, що кандидатуру Ігоря Піпаша на посаду директора Ясінянського ЛМГ з ними не погоджували, а подання на його заступника, Михайла Кабаля, вони не подавали. В той же час кандидатуру директора Рахівського ЛДГ Василя Теличука Держлісагенство з областю погодило.

Еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук вважає, що, незважаючи на гучні заяви про «наведення порядку» у лісах, ситуація, яка складається з кадровими питаннями у лісовій галузі Закарпатської області, не додає анітрохи оптимізму: «Кадрові війни» та нові призначення на посади директорів лісгоспів у Рахівському районі Закарпатської області не засвідчують готовності Держлісагенції очистити структуру від недобросовісних кадрів та реформувати галузь, або ж нова влада насправді має своє розуміння «порядку» у лісах, - переконана експерт. - Звільнення з посади чинного директора ДП «Ясінянське ЛМГ» цієї весни було логічним після тривалого конфлікту дирекції лісгоспу з природоохоронцями та оприлюдненими фактами значних та системних правопорушень у лісгоспі, сертифікованому за схемою FSC.»

На сьогодні триває розгляд скарги від ГО «Екосфера» за цими фактами у головному офісі органу сертифікації SGS Qualifor. Ще одна скарга вже прийнята до розгляду постійною комісією Бернської конвенції за фактом завдання значної шкоди верхів’ю річки Чорна Тиса, яка є іхтіологічним заказником та частиною об’єкту Смарагдової мережі UA0000117. З цього приводу постійна комісія Бернської конвенції вже надіслала звернення до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а розгляд самої скарги відбудеться у вересні цього року.

«Тож подальше прилаштування цієї особи з очевидним токсичним шлейфом на директорування у сусідній лісгосп – ДП «Рахівське ЛДГ», є не просто дивним (мова йде про Василя Теличука – ред.).

Однак на цьому кадрова дивовижа не закінчується. Вакантне місце директора ДП «Ясінянське ЛМГ» займає підприємець-лісозаготівельник, для якого ліс – це, передусім, дошка. Більш як 60% лісфонду ДП «Ясінянське ЛМГ» - не експлуатаційні ліси, а захисні та природоохоронні: приполонинні, протиерозійні, водозахисні, рекреаційні та заповідні. Вони дуже важливі для регіону та потребують догляду й охорони. Саме на них сьогодні спрямовані пили лісорубів під приводом суцільно-санітарних рубок, правомірність яких стала причиною скандалів ще при попередньому директорові. Наступне призначення Держлісагенції заступником директора цього ж лісгоспу особи, яка кілька років оскандалилася браконьєрством червонокнижних видів тварин, є суцільним конфузом. Якщо це рішення не буде відмінене, то особисто для мене це слугуватиме чітким маркером для розуміння того, який саме «порядок» керівництво Держлісагенції має намір встановити у лісах України», - каже Оксана Станкевич-Волосянчук.

Останні кадрові зміни в держлісгоспах Рахівщини змушують робити висновки, що кадрова політика Держлісагенства залишилась лояльною до учасників корупційних схем та причетних до природоохоронних порушень. Керівники держпідприємств, попри підозри і відкриті кримінальні провадження, продовжують їх очолювати або призначатись на нові посади. Окрім того, спостерігається політичний перерозподіл впливу, тісно пов'язаний з бізнес інтересами найвпливовіших українських політиків.

Чим такий підхід може загрожувати не лише Закарпаттю, а і всьому Карпатському регіону країни можна спрогнозувати вже сьогодні, варто лишень згадати останній руйнівний паводок у Карпатах в червні 2020 року. Збитки від стихії, яка зачепила чотири області, коштували держбюджету 700 мільйонів гривень.