Ті, хто вигадали різноманітні форми культури, ставили за мету облагородження людини, пробудження в ній світлої енергетики, здорових інстинктів та волі до життя. Автор слідує заданому курсу. Характер віршів Василя Габорця на диво гармонійний: людина і природа органічно поєднані, душа і тіло доповнюють одне одного і не розірвані на антагоністичні частини. Митець, маючи здорове селянське коріння, міцно стоїть на землі і водночас дивиться у небо, намагаючись знайти ідеальне і, наскільки можливо, прилучити до нього наш буремний світ. Габорецівська царина ґрунтується на рідному духовному джерелі і природно випромінює світлу енергетику. Ця поезія далека від духу новомодної космополітичної творчості, що під камуфляжем хитромудрих «ізмів» заполонила літературний простір, системно руйнуючи народну душу. Поет адекватно реагує на виклики життя і чітко розставляє акценти на тему «що таке добре і що таке погано». Його вірші – велика сім’я, в котрій кожен з римованих діточок має свій неповторний характер і нахил. Серед них є мрійники і прагматики, сміхарі і бурчуни з загостреним почуттям справедливості, шанувальники рідної історії і любителі поетичних перекладів. Проте домінуючий дітвак – пісняр.
Будь-який вірш автора неухильно проситься до пісні. Провидінню було угодно звести Василя Степановича з золотим голосом Карпат композитором Петром Матієм. Їх біографії мають багато спільного. Закладені природою таланти формувалися під впливом загадкового шепоту рідних Ріки і Тиси, під впливом мотивів вітру, що в різні пори року з різною експресією пестить смереки наших неповторних гір, під впливом старовинних легенд липчанських та сасівських мудреців. Обоє творців не роблять культу з хліба насущного, хоча знають його справжню ціну. Вони торували свої дороги, не сподіваючись на доброго дядька, – а лише завдяки власній праці, енергії і волі. Фізичний труд, матеріально убоге студентське життя, повороти тернистої долі сформували, врешті-решт, сильні особистості, яким не соромно подивитися в очі нащадків. Результатом співпраці яскравих людей стала збірка пісень «Криниця щастя», близька серцю кожного патріотично налаштованого закарпатця.
Доки в культурному житті існуватимуть співці рідних духовних джерел, доти існуватиме народний організм. Низький уклін добротворцям…