Про це в коментарі UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Експерт нагадав, що Угорщина є членом Європейського союзу і Північноатлантичного альянсу. На його думку, навіть попри велику кількість розбіжностей між чинним прем’єр-міністром Віктором Орбаном та офіційним Брюсселем, країна не виходить з ЄС і НАТО, тому не має права зазіхати на території сусідніх держав.
За словами аналітика, 4 червня угорці відзначили 100-річчя Тріанонського договору. Угода була укладена в 1920 році, за нею територія тодішньої Угорщини після розпаду Австро-Угорської імперії суттєво зменшувалася. Водночас, експерт нагадав, що за останнє століття минуло багато часу. І сьогодні ЄС і НАТО гарантують права як угорської меншини, так і територіальну цілісність європейських держав у кордонах, що склалися після Другої світової війни. За його словами, Будапешт використовує членство в цих організаціях для захисту прав нацменшин у румунській Трансильванії й Словаччині. Україна – не виняток.
Андрій Мартинов нагадав, що на Закарпатті сформувалася дуже складна етно-політична ситуація. Експерт нагадав, що крім угорського, в області існує також і русинське питання, й Будапешт також досить активно підтримував цю тему. За його словами, Угорщина намагається використовувати нинішню ситуацію для подолання «фантомного болю» поділу своєї території після Першої світової війни.
Водночас, аналітик не прогнозує суттєвого посилення сепаратистських тенденцій на Закарпатті, створення автономії чи навіть окупації частини області.
Нагадаємо, 5 червня Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проекти майбутніх районів в Україні. Відповідно до останнього рішення, на Закарпатті планується створити 5 районів (Берегівський, Мукачівський, Тячівський, Ужгородський та Хустський), а не 4, як це було передбачено попередніми узгодженими рішеннями і що було компромісним та історично вмотивованим рішенням.
У відповідь, на Закарпатті почали збирати підписи під зверненням проти створення окремого угорського району з центром в Берегові. У заяві вказано, що створення такого району може привести до виникнення поетапного роздування антиукраїнської політики по розколу і поділу української держави в майбутньому.
Письменник Андрій Любка переконаний, що таким чином українська влада пішла на перші поступки Будапешту. Він нагадав, що в проектах децентралізації, експерти пропонували об’єднати Берегівський район з Іршавським або Мукачівським, тобто долучити населені пункти з українським населенням. Та офіційний Київ цю позицію експертів, не врахував.
Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту. Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є виключно державна мова.
Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону «Про освіту». У МЗС України заявили, що усі рекомендації Венеціанської комісії щодо Закону «Про освіту» були виконані.
Однак Угорщина заявила про намір блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення з Україною і взагалі переглянути Асоціацію Києва з ЄС.
На початку 2020 року віце-прем’єр-міністр України Дмитро Кулеба заявив, що Угорщина не є проблемою у відносинах з НАТО. Водночас, Петер Сійярто зазначив, що Угорщина блокуватиме діалог України з НАТО, доки Київ не задовольнить претензії Будапешта у питаннях освіти і мови.