Керівником ДПУУ, як відомо, є Гайдош Іштван Ференцович, колишній член СДПУ(о), соратник Івана Різака, який за активного "сприяння" тодішнього керівництва Закарпаття виграв вибори до парламенту у керівника Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ, KMKSZ) Міклоша Ковача. У парламенті Іштван Гайдош також входив до фракції СДПУ(о).
Не менш цікавим є і той факт, що після президентських виборів-2004 Іштван Гайдош перейшов до складу партійної фракції Соціалістичної партії України, в якій, судячи з офіційного сайту Верховної Ради, перебуває і нині. А СПУ, як відомо, має на виборах міського голови Ужгорода власного кандидата - Володимира Гісема. Тоді як сам Ратушняк на нинішньому етапі свого політичного розвитку представляє на Закарпатті Народний блок Литвина.
Причини таких політичних реверансів є незрозумілими лише для пересічного ужгородця. Глибинну ж суть процесів, що відбуваються в ужгородському політикумі, легко пояснюють дві автентичні цитати самого Сергія Ратушняка:
"Хочу нагадати Медведчуку, що в 1996 році моє невисування по Іршавському виборчому округу дало йому, а згодом і всій фракції, змогу увійти з вулиці в парламент." (РІО, 02.02.2002)
"...за те, що свого часу дав Медведчуку стати депутатом на Іршавщині (після двох його невдалих спроб у Києві), думаю, міг би розраховувати..." (РІО, 31.05.2003)
Те, на що Сергій Ратушняк розраховував у далекому 2003-му, збувається в 2006-му. Справжня політика робиться, як відомо, на перспективу...
І ще. На зустрічі Ратушняка з активом партії, яка відбулася напередодні проголошення підтримки, Сергій Ратушняк щедро пообіцяв угорцям Ужгорода свою підтримку в добудові ЗОШ№10 з угорською мовою навчання. Скромно забувши уточнити, що цей об’єкт вже визначено нинішньою владою Закарпаття (яку так не любить Сергій Миколайович) як пріоритетний на отримання субвенцій з державного бюджету в 2006 році.
07 березня 2006р.
Теги: