Йдеться фактично про завуальовані спроби применшити та "виправдати" порушення державних інтересів та еколочних прав жителів територіальних громад від будівництва на їх річках міні-ГЕС. Адже екологічна шкода від проектів гідроелектростанцій, частина з яких вже збудувана з порушенням законодавства на річках Закарпаття, є загальновідомим фактом, який публічно озвучували і громадськість, екологи, і керівництво Закарпатської ОДА, і саме ж Держрибагенство.
Проти будівництва цих гідроспоруд направлялись до влади і численні звернення-скарги від місцевих мешканців, активістів та науковців, і проводилися громадські акції протесту. "Навіть прості селяни" вже розуміють, що, окрім "зеленотарифних" олігархів, користі не отримають ні вони, ні природа.
Журналісти урядової газети та однойменного інтернет-видання "Урядовий кур'єр" Василь Смага та Василь Бедзір вважають, що мальком, яким зариблють річки на Закарпатті, власники міні-ГЕС начебто повертають нашим річкам "борг" від будівництва міні-ГЕС. З приводу цього вони опублікували статтю в офіційному виданні центральної влади та поширили відповідні дописи в соцмережах.
Як зазначає Віталій Грегор, йдеться, фактично, про "чистої води" піар групи енергетичних компаній РЕНЕР, які є забудовниками міні-ГЕС - 1-ї на Рахівщині, 2-х та Перечинщині, 4-х на Тячівщині. Тим більше, що на більшості світлин зафіксований піар-менеджер РЕНЕРА Юрій Сас, в декларації про доходи якого чітко зазначена зарплата з основного місця роботи - ТОВ РЕНЕР. І, що найсумніше в цій ситуації, в компанії в.о. начальника управління Держагентства рибного господарства в Закарпатській області Юрія Брези.
"Щорічне зариблення річок, де є МГЕСи, мальком лише одного виду, що зазнає втрат через непрохідність гребель та зміну гідрологічного режиму річки, є шкідливим. Бо таким чином досягаються небажані зміни у видовій структурі угруповань риби, де домінуючою за чисельністю є форель. В той же час популяції червонокнижних видів: харіуса європейського, лосося дунайського, яльців, марени, інших видів - катастрофічно виснажуються. Адже мальком цих видів знищені річки ніхто не зариблює", - прокоментувала еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.
Спортивні рибалки також обурені даною публікацією і зазначають, що проблема криється навіть глибше і має також корупційний відтінок:
"Малька, життєздатність якого під питанням, купують здебільшого у одного співробітника рибпатруля, за це ті їм дозволяють зокрема і скандальне будівництво, роботу агрегатів під час нересту. Симбіоз. Така корупційна схема співпраці була побудована ще при старій рибоохороні. З гесівців покупка малька, а далі робіть, що хочете. Також не факт, що мальок саме струмкової форелі. Можливо, райдужна форель, яку випускати у нас заборонено. Будь-який запуск малька має супроводжуватися фахівціми з рибоохорони, а саме - іхтіологами, і має бути біологічне обгрунтування на кожну річку чи потік. Там вказано, який вид риби, вік, з якого господарства в якій кількості тощо."
Як повідомляють природоохоронці, будь-які зариблення природних водойм має контролювати фахівець-їхтіолог з рибоохоронним патрулем. Оскільки, якщо у природні водотоки буде випущено біологічний матеріал невідомого виду, кондиції, то це може завдати навіть більше шкоди екосистемі, ніж користі.
Закарпатський правозахисник В.Грегор принагідно публічно звертається до "Урядового кур'єру" з проханням більш ретельно перевіряти подібні суспільно-важливі "екологічні" публікації, не допускати подібної заангажованості та маніпуляцій в подальшому. А також апелює до народного депутата провладної партії і голови екологічного підкомітету Верховної Ради України Ігора Кривошеєва - перевірити наявність відповідного біологічного обгрунтування окремо на кожний водний об'єкт та походження зарибку.
ДО ТЕМИ:
Хто заробляє за "зеленим тарифом" на річках Закарпаття?
Заробіток на "чистій енергетиці": хто на Закарпатті лобіює будівництво малих ГЕС на річках Карпат
