В Ужгородському замку відкриють виставку знахідок з розкопок церкви Св. Юрія (ФОТО)

Гуляючи територією Ужгородського замку, ми майже не надаємо уваги руїнам тутешньої церкви. Однак уже два роки тут триває експедиція істориків Ужгородського національного університету. Медіацентр поспілкувався із завідувачем Археологічного музею УжНУ, доцентом Володимиром Мойжесом про останні знахідки на території руїн церкви святого Юрія та їхню цінність.

Церква на території замку малодосліджена, а наявні дані, якщо розібратися, суперечливі. Однак є й те, що відомо достеменно.

«Відомо, що в цій церкві 24 квітня 1646 року відбулася важлива подія – прийняття Ужгородської унії. Але коли саме зведена будівля і як її розбудовували, не ясно. Прямих свідчень про цю церкву нема. Вона функціонувала до великої пожежі у 1728 році. Тоді замок відбудували, а церкву – ні», – каже Володимир Мойжес.

Під підлогою церкви нині приховано чимало таємниць, які можуть дати відповіді на запитання науковців.

Наприкінці квітня на території руїн церкви Володимир Мойжес знайшов уламок із написом. «Напис виконаний готичним шрифтом. Чітко читається «DR» і простежується вихід на букву U, – розповідає науковець. – Найімовірніше, це було вмуровано в стіні і могло бути пам’ятною табличкою. Наприклад, про те, що згадані люди провели ремонт тощо. На мою думку, ця знахідка належить до XIV століття. Раніших таких написів у нас просто нема».

Нещодавно також вдалося датувати і знахідку з літньої експедиції – фрагмент надгробка.

«Влітку ми знайшли фрагмент надгробка із такими самими буквами, – продовжує Володимир Мойжес. – Тип вирізьблених літер – готична мінускула, а отже, ідеться про один із найбільш ранніх мінускульних написів у Карпатському басейні. Подібні надгробки того періоду на території Закарпаття мені не відомі. Віднайдений фрагмент – це верхня ліва частина надгробка з інвокаційним хрестом та латиничними літерами «Hic». Далі все обламане. А закінчення: «Anna Domini» і 135(2?) римськими цифрами».

Володимир Мойжес каже, що на території церкви ще багато недослідженого. Із найбільш цікавого – тут, під шарами землі, є зруйновані у XVIII ст. крипти. А з південного боку церкви – усипальниця Другетів. Наразі навіть відомо, хто саме з представників роду там покоїться. І ці поховання не єдині. Лише за два роки розкопок віднайшли останки понад 100 людей.

Уже 18 травня, у Міжнародний день музеїв, у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького планують відкрити експозицію, присвячену знахідкам на території церкви. Для цього вже відремонтували залу на першому поверсі, підготували вітрини та ілюстративний матеріал.

До експозиції увійдуть віднайдені артефакти: монети, уламки посуду, кахлів, фрагменти від склепіння й вікон церкви, а також деталі одягу, ґудзики, пряжки, коштовні нашивки на головний убір, брошки з жовтого металу з перлинами, зброя, що свідчать про поховання заможних людей.

Наступна експедиція запланована на другу половину червня у рамках польової практики студентів-істориків. Мають намір продовжити дослідження площі центрального нефу, визначити межі церкви. Також розчистити бокову крипту, де найімовірніше поховані Другети. Однак у роботу може внести корективи карантин.

Довідка

Замкова церква вважається однією з найдавніших середньовічних кам’яних сакральних будівель в межах сучасного Ужгорода. Однак відомостей про неї мало. Перші дослідження тут відбулися у 1978 році під час великих реставраційних робіт. Тоді знайшли апсиду – вівтарну частину церкви. Пошукові роботи тривали з перервами до 1987 року. Після багаторічної паузи дослідження руїн відновилися – у 2018 році тут почала працювати експедиція УжНУ.