Очільник Мукачівської греко-католицької єпархії підбив підсумки минулого року, а він минув під гаслом завершення реконструкцій та відновлення приміщень резиденції.
Владика Мілан ШАШІК, єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії:
– Коли були тут гості зі Словаччини, то кажуть, що, Владико, ви тут маєте роботи на 25 років, коли побачили ці приміщення, були тут зараз і він не хотів вірити своїм очам, що тут так файно виглядає, і що це сухе.
Сьогодні нижні поверхи лівого крила резиденції теплі, помуровані, охайні. А на збережених світлинах з архівної документальної стрічки – вони, як сумний докір великій і страшній радянській епосі.
Владика Мілан ШАШІК, єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії:
– Це було найстрашніше приміщення тут в резиденції і одне з найстрашніших в Ужгороді, без штукатурки, плісняве, гниле. Це приміщення було поділене, двері були замуровані і тут були маленькі камери, казали, що тут колись служило на роблення фотографії, як то називалося.. лабораторії, фотолабораторії, це було одне, ну тут знаходилась якраз марксистсько-ленінська література, то приміщення для неї було достойне, плісняве, на інше вона не заслуговувала.
Під санітарними старими побілками в процесі реконструкції реставратори та художники натрапили на залишки розписів і головне завдання було – їх зберегти. Цю важливу місію доручили ужгородському художнику Павлу Ковачу. Кілька років роботи і естетична насолода від результатів.
Павло КОВАЧ, художник:
– Єднало з тими розписами те, що ті художники були живописці, і те, що мені вдалося їх повернути з небуття, я думаю воно і дало мені можливість стільки багато років працювати над цим, бо коли відчуваєш руку майстра через 150-200 років, то це твій колега, чесно скажу, що мені не стидно було і зараз, коли я побував у Ватикані і побачив розписи майстрів епохи Відродження і потім дивився на всі ці роботи і це дало мені сили закінчити цю роботу.
Михайло ПРИЙМИЧ, мистецтвознавець:
– Це справді титанічна робота, владика правду сказав, що цієї роботи не робив напевно ніхто. Це має бути людина, яка надзвичайно любить свою справу, любить колір, я бачив, Павло кохався у тому кольорі, він коли підбирав оті сірі, які виглядають ніякими, а разом створюють ту симфонію, то це треба було справді людину, яка любить бавитися з кольором.
Зараз в єпархії готують експонати для нового музею, а приміщення, де відбулася зустріч з журналістами, адаптоване спільні перегляди відео та презентації.