Кулеба: Закон про середню освіту має сприяти налагодженню відносин з Угорщиною

"Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон про повну загальну середню освіту, який має допомогти нам вирішити проблеми минулого. Тепер обидві країни мають робити кроки вперед", - написав Кулеба у своєму Twitter.

Він також повідомив про те, що угорському міністру закордонних справ скерували запрошення відвідати Україну.

"Радий зацікавленості глави МЗС Угорщини Петера Сіярто, з яким я співголовую у міжурядовій комісії, відвідати Україну. Ми запросили його здійснити візит у лютому. Комісія не засідала вже 7 років. Це неприпустимо. Прагну виправити: рухати торгівлю, регіональні проєкти, інвестиції", - додав Кулеба.

У законі чітко прописані три моделі навчання у школах, де навчаються представники національних меншин, зауважує співзасновниця громадської організації «Смарт освіта» Іванна Коберник.

«Перша модель стосується корінних народів – це народи, які не мають держави, де підтримувалась би їхня мова. Це, насамперед, кримські татари. Нікому наразі, крім України, їх захистити. Тому вони отримали право за бажанням навчатися повністю мовою корінного народу з 1 по 12 клас. Поряд з ґрунтовним вивченням державної мови», – пояснює експертка.

Друга модель пропонується для дітей, що живуть в Україні, але чия мова належить до мов ЄС.

«Це серед інших і угорська мова, а також румунська, польська. У них буде можливість повністю навчатися своєю мовою у початковій школі, знову ж таки, поряд із ґрунтовним вивченням державної мови. А вже починаючи з п’ятого класу постійно збільшуватиметься відсоток предметів державною мовою: починаючи від 40% у середній школі до 60% у старшій школі. Тобто частина предметів діти все одно зможуть вивчати іншою мовою», – каже Коберник.

Що стосується російської мови, то, за словами експертки, тут буде задіяна третя модель.

«Наприклад, якщо сім’я мешкає у районі, за яким закріплена ця школа російськомовна, то раніше у них не було вибору. Зараз якщо є заяви батьків, які хочуть, аби їхні діти з першого класу навчалися українською, то школа має створити такі класи (у класі має бути від 5 учнів – ред.). Але якщо є заяви батьків, які хочуть у початковій школі з 1 по 4 клас навчатися російською, то для них створюють російськомовний клас. Оця гнучкість, на мою думку, є дуже важливою і справедливою», – зауважує Іванна Коберник.

Водночас, як зазначають у МОН, із 5 класу не менше 80% навчального процесу в таких класах все одно відбуватиметься державною мовою.

Верховна Рада у четвер, 16 січня, ухвалила в остаточному другом читанні законопроєкт "Про повну загальну середню освіту", який виводить приватні школи з під дії статті 7 мовного закону – це було однією з вимог Угорщини у конфлікті з Україною.

На думку глави МЗС Вадима Пристайка Угорщина має зняти вето з проведення Комісії Україна-НАТО на політичному рівні після ухвалення Україною закону Про середню освіту.

Як відомо, Угорщина блокує засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів і президентів. Раніше глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що країна не блокуватиме засідання тільки після внесення поправок до законів про мову та освіту.

Теги: освіта, нацменшина, угорці, Угорщина

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати