Ужгородському судді пробачили незадекларований штраф, бо він визнав помилку

Цього року законник проходив кваліфікаційне оцінювання, як раптом ВККС вирішила зупинити перевірку та звернутися до Вищої ради правосуддя, щоб та вирішила, наскільки серйозним був проступок судді. Адже з’ясувалося, що відомості, які чоловік уніс до декларації трирічної давності, не відповідають дійсності.

ВРП доручила перевірити дані й виявила, що твердження в декларації доброчесності не зовсім правдиві. Дисциплінарна палата побачила невідповідність і відкрила провадження, констатувавши наявність ознак проступку, який може стати підставою для відповідальності згідно з п.19 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів».

Законник подав декларацію за 2016 рік вчасно, але в п.22 зазначив, що протягом звітного періоду не вчиняв дій, які можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності. Водночас в анкеті, яку суддя надав ВККС у липні 2018 року, Т.Деметрадзе розповів, що наприкінці січня 2016-го патрульна поліція зупинила його за перевищення швидкості та виписала штраф, який він вчасно сплатив.

Під час співбесіди служитель Феміди не заперечував факту правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності у 2016 році. То чому ж не повідомив про це в декларації доброчесності?

Чоловік пояснив, що не згадати про такий факт у декларації було помилкою. Проте серця екзаменаторів залишилися черствими до визнання помилки, адже формально відомості все ж є недостовірними.

Законодавство стверджує, що заповнення декларації та внесення до неї достовірних відомостей є обов’язком судді. Якщо дані не підтверджуються, то вони є недостовірними. Тож перевищення швидкості, за яке чоловік заплатив штраф, обернулося зупинкою кваліфоцінювання.

На засіданні Т.Деметрадзе повторив свої аргументи: не внести в декларацію штраф за перевищення швидкості з його боку було необдуманою помилкою.

Члени палати виявилися менш суворими, ніж колеги з ВККС. У своєму рішення вони констатували, що згідно з п.19 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів» підставою для дисциплінарної відповідальності судді є декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності. Тобто проступком можна вважати тільки таке декларування, при якому суддя свідомо пише неправду.

Однак законник навряд чи злісно приховував факт перевищення швидкості на дорозі. Швидше за все, він не згадав про штраф, адже відтоді минув рік і стягнення він погасив.

ДП не побачила в діях судді складу дисциплінаного проступку, тому не побажала притягувати його до відповідальності, а провадження закрила.

Утім, його колегам краще не забувати про такі дрібниці, як адмінштрафи. Бо наступного разу «дисциплінарники» можуть бути більш суворими.

Теги: суддя, штраф, помилка

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати