Як повідомляє громадський правозахисник Віталій Грегор, у четвер, 14 листопада, на черговій сесії Ужгородської міської ради депутати розглянули ряд земельних питань, серед яких і проект рішення міськради №1834 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (пункти 2.10-2.14).
За це питання проголосувало 23 міські обранці, жоден не проголосував "проти".
Як і повідомляли раніше закарпатські атовці, йдеться фактично про чергову корупційну земельну схему, згідно з якою поетапно "прихватизовується" територія діючого заводу ПАТ "Модуль М" площею 12 га шляхом її поділу на 6 земельних ділянок, з яких 5 ділянок загальною площею майже 6,5 га передано п'ятьом підконтрольним і "фіктивним" приватним фірмам.
Завдяки успішному "дерибану" цієї землі заводу одна із найбільних його ділянок (площею 2,6 га) віддана меру Ужгорода - співзасновником однієї із 5 фірм є наближена до Б.Андріїва людина.
Цей завод "Модуль М" побудований ще за радянських часів і відомий багатьом як "Ужгородприлад", розташований на березі річки Уж, неподалік гіпермаркету «Епіцентр» та Боздоського парку.
Окреме обурення у ветеранської та волонтерської спільноти викликає цинічна брехня і зневажливе ставлення міського голови до потреб атовців та громади в цілому, зокрема Б.Андріїв не виконав власне ж доручення дане публічно на сесії міськради 30 травня.
Оскільки без елементарного розгляду залишилось колективне звернення закарпатських учасників бойових дій, в якому вони просили мера і профільну земельну комісію провести виїзне засідання з обстеження реальних розмірів зайнятого нерухомого майна та визначення площі території із земель заводу, яку потрібно надати для його обслуговування. Оскільки в запропонованому виді під кілька метрів так званого "майна" даються гектари землі для його "обслуговування. А опісля атовці просили вирішити питання щодо можливості надання частини вивільненої території в користування ветеранам російсько-української війни для реалізації соціального проекту – будівництва комплексу з надання послуг із обслуговування та ремонту автомобілів, де могли б працювати самозайнято самі ж атовці та їх сім’ї, а іншої частини - для нагальних потреб громади (школи із садочом, стоянки комунальних автобусів тощо).
Згідно з поданими документами, даний завод промислового типу продав свої окремі невеликі частини нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) 5-м «своїм», ймовірно і фіктивним, юридичним особам: ТОВ «ІНВЕСТГРУП К», ТОВ «ІНВЕСТГРУП К-1», ТОВ «ІНВЕСТГРУП К-2», ТОВ «ІНВЕСТГРУП К-3», ПП «Ротор», які і просять міськраду надати земельні ділянки для обслуговування цього «майна».
В більшості із цих юр.осіб співзасновником та кінцевим бенефіціаром є одна і та сама особа – мешканка Угорщини Анжеліка Матяш, яка є кінцевим бенефіціаром (вигодоотримувачем) і даного заводу.
А одну із найбільших за площею ділянок заводу (2,6 га) планується передати фактично меру Ужгорода - співзасновником однієї із 5 фірм, на які планується оформлення земель, є наближена до Б.Андріїва людина Олександр Данканич.
Додатковим підтвердженням саме корупційної складової цієї земельної схеми є і те, що площа формально проданих будівель не співрозмірна із розмірами земельних ділянок, які планують передати «для їх обслуговування». Для прикладу, згідно з пунктом 2.14 даного проекту ТОВ «ІНВЕСТГРУП К» пропонується надати дозвіл щодо відведення земельної ділянки площею 2,2700 га, хоча площа розміщеного на ній «нерухомого майна» складає всього декілька десятків квадратних метрів.
