У матеріалах ЗМІ йдеться про те, що ректор угорськомовного інституту на Закарпатті, ймовірно, порушила п.4 статті 42 Закону України «Про вищу освіту», де прописано, що в.о. керівника вишу може призначатись засновником не більше ніж на шість місяців. Ілдіка Орос вже понад три роки (з січня 2016 року – ред.) є виконувачем обов’язків ректора вказаного інституту. При цьому у внутрішніх документах вишу та в угорськомовних медійних повідомленнях вона позиціонує себе не в якості тимчасового керівника, а як повноцінний ректор ЗУІ.
Автори публікації задаються логічним питанням - чому засновники інституту вже багато років поспіль не можуть спромогтися провести обрання ректора відповідно до вимог чинного законодавства України?
Ймовірно, це пов’язано з тим, що засновники вишу, серед яких і екс-нардеп та голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович, через змову з Ілдікою Орос намагаються зберегти реальний вплив у єдиному угорськомовному ВНЗ Закарпаття. До речі, сама Ілдіка Орос є депутатом Закарпатської обласної ради від ТУКЗ-КМКС, давньою соратницею та партнером особисто Брензовича, якого підозрювали у нецільовому використані коштів благодійних фондів Угорщини, у тому числі й на освіту угорців Закарпаття.
Власне обрання Ілдіки Орос на посаду ректора далеко не однозначне з цілої низки причин.
Найбільш вагомим аргументом є те, що у ході публічного конкурсу на посаду керівника закладу вищої освіти можуть стати надбанням широкої громадськості порушення в ході отримання Ілдікою Орос наукового ступеню «кандидат педагогічних наук».
Згідно з інформацією, яку поширює сама освітянка, а також певні лояльні до неї закарпатські та угорські ЗМІ, Ілдіка Орос в 2001 році захистила докторську дисертацію і отримала ступінь «доктора філософії» (PhD – Ред.) з педагогічних наук в Дебреценському університеті (Угорщина) і на підставі цього у 2013 році нострифікувала свою наукову роботу в Україні на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. За результатами цього, наказом Міністерства освіти України було затверджено рішення спеціалізованої вченої ради тернопільського вишу про присудження їй наукового ступеня кандидата наук за науковою спеціальністю 13.00.01. «Загальна педагогіка та історія педагогіки».
Разом з тим, аналіз офіційних баз даних угорської наукової спільноти, зокрема сайту Угорської докторської Ради (Országos Doktori Tanács, Hungarian Doctoral Council) , на якому публікуються дані щодо всіх угорських науковців, які отримали або претендують на наукові ступені з детальним описом їх кар’єри та наукових і педагогічних досягнень, вказує на те, що Ілдіка Орос станом на даний час не отримувала в Угорщині звання доктора філософії.
Так, у 2001 році вона справді закінчила докторські курси HTDI (тобто аспірантуру з гуманітарних дисциплін – ред.) Дебреценського університету під керівництвом професора педагогіки Тамаша Ласло Сабо і успішно захистила курсову роботу (угорською – дисертацію) на тему «Стан угорськомовної освіти в перше десятиріччя становлення української державності (1989-1999 роки)».
Однак, дані, розміщені на особистій сторінці професора Сабо на сайті Угорської докторської Ради, де перелічуються його аспіранти та їх досягнення, також вказують на те, що Ілдіка Орос угорську (і загальноєвропейську) наукову ступінь «доктора філософії, PhD» отримати не спромоглася.
На жаль, зазначають автори публікацій, точне встановлення, що саме нострифікувала та захищала (або просто захищала) очільниця ЗУІ в Тернопільському педагогічному університеті, є неможливим. Адже, всупереч загальноприйнятій в Україні науковій практиці, текст дисертації, та навіть автореферат зазначеної роботи Ілдіки Орос в українських базах даних є недоступним. Його неможливо відшукати ні в базі кандидатських дисертацій бібліотеки ім.Вернадського, ні в інших подібних каталогах, ні навіть фізично в бібліотеці тернопільського вишу, де проходив захист зазначеної наукової роботи.
Підсумовуючи результати журналістського розслідування, можна припустити, що в Україні Ілдіка Орос надала до захисту в якості кандидатської дисертації ту саму курсову роботу про угорськомовну освіту на Закарпатті, яку вона написала в 2001 році в Дебреценському університеті. При цьому вірогідно, що вона, представивши курсову роботу за наукове дослідження «доктора філософії», ввела в оману спеціалізовану вчену раду і, у підсумку, незаконно отримала науковий ступінь кандидата педагогічних наук.
А відтак, незаконним є не тільки багаторічне перебування Ілдіки Орос на посаді в.о. ректора ЗУІ, де тільки у 2018 році її зарплатня склала понад 1 млн 180 тисяч грн, але й її оплачувана участь в діяльності ряду інших організацій і освітніх установ, на яку пані Орос запрошували саме як педагога-науковця, «доктора наук» європейського взірця.