Як поінформувала Наталія Юріївна, ТОВ «АВЕ Виноградово» з 2006 року обробляло тверді та рідкі відходи. Підприємство має спеціалізований транспорт та укомплектований штат працівників. У власності товариства є 8 сміттєвозів, ущільнювач сміття тощо.
"Впродовж кількох років захоронення побутових відходів, зібраних від населення району, завозилося на Виноградівське міське сміттєзвалище. Через відмову Виноградівської міської ради у складуванні відходів, зібраних від сільських населених пунктів району на міському сміттєзвалищі, починаючи з 2017 року побутові відходи майже три роки вивозилося за межі району, а саме Мукачівське міське комунальне підприємство «Чисте місто» приймало сміття на свій полігон", - розповіла очільниця Виноградвської РДА.
За словами Віталія Любки, щороку з місцевого бюджету надавалася дотація ТОВ «АВЕ Виноградів» за перевезення сміття від Виноградова до місця призначення. Обсяг субвенцій торік склав 1 млн 700 тис грн, з яких 1 млн 300 тис грн – районний бюджет та 400 тис грн. – сільські бюджети.
Звучало й те, що річний обсяг збирання та перевезення твердих побутових відходів на території району минулого року становив 56,9 тис.м3. Наприкінці липня п.р. підприємство «Чисте місто» листом повідомило ТОВ «АВЕ Виноградово» про відмову у продовженні укладеного договору, згодом з серпня дане підприємство припинило збір та вивезення побутових відходів з населених пунктів Виноградівщини.
Наразі Виноградівською РДА спільно з органами місцевого самоврядування проводиться пошук місць для організації перевантаження твердих побутових відходів для подальшого транспортування на сміттєпереробні комплекси та полігони.
За результатами зустрічі Ігор Бондаренко наголосив на тому, що у світі тверді побутові відходи це вторинна сировина, тобто підлягає переробці. Наприклад, Швеції уже не вистачає власних відходів для переробки, а ми ще до цього часу шукаємо місця видалення відходів, повідомили Закарпаття онлайн у прес-службі Закарпатської ОДА.
Вуву 2019-09-04 / 07:23:56
Таке враження наче ступачка і йовбак попали на екологічну консультацію.
Ps.
На мімці Бондаренка яб сказав так ... Ребята даю вам мімяць часу ... І вже з готовим планом або проектом прийдете і тут мені відчитаєтесь.
Ні ... Буду просити про вашу відставку і переобрання на інші кандидатури.
Byby 2019-09-04 / 07:12:44
А це тому ... що перевозити сміття на інший полігон і заплатити за це бюджетіими кошти може кожен дурень.
А мудрий керівник відразу починає вирішувати питання з пошуку інвесторів і переробки самого міття.
Volodymyr Krasnoholovets 2019-09-03 / 17:20:41
Дешевий і ефективний підхід, який в руслі з програмними документами ЄС, пропонований нашою українською командою наковців і інженерів, не цікавий київскій владі в Закарпатті.
Наш підхід на основі використання наших малорозмірних газифікаторів дозволив би заробляти Виноградівщині на своїх побутових відходах приблизно 80-100 млн. грн. Тому, що всі відходи були б переведені в енергію і продані місцевому населенню за звичайним (не завишеними) тарифами.
Я почав односторонній діалог з Ужгородом ще в квітні-травні 2017 р. На сьогодні вже могло б працювати 20 газифікаторів в Ужгороді переробляючи побутові відходи в енергію. І Ужгород почав би зароблти собі - з літа цього року - приблизно 100 млн. гривень в рік.
Цікаво також навести приклад Львова. Сьогодні їхні збитки пов'язані з збиранням та вивезенням відходів з міста на сміттєзвалища сягають 10 млн. євро в рік. Але якщо б вони запровадили наш підхід - встановлення по місту малорозмірних газифікторів, то вони могли б заробляти понад 40 млн. євро в рік. Отже, реальні збитки які несе Львів завдячуючи його постбрежневській владі становить приблизно 50 млн. євро в рік...
Volodymyr Krasnoholovets 2019-09-03 / 17:07:09
Отже, пластик палять в спеціальних печах при температурі до 2000 градусів, що надзвичайно дорого. Такий інсінератор споживає газу і електрики не менше 5 млн. євро на рік. Ціна його на рівні 0,5 - 1 млн. євро. Залишки їжі переробляють в біогазових устаткованнях. Ціна типового утстаткування 6 млн. євро.
Volodymyr Krasnoholovets 2019-09-03 / 17:02:53
громадянин Ігор Бондаренко виглядає як особа, котра прилетіла в Закарпаття прямо з Швеції. В Швеції відходи сортують ще з середини 1980-х років. Наразі відходи люди самі сортують вдома і виносять в окремі контейнери:
- скло (пляшки),
- метал (в основному алюмінієві бляшанки),
- папір,
- пластикові пляшки,
- відходи їжі.
Перші три вивозять на переробку.
Пластик (мабуть з залишками одягу та взуття) пальт в так званих інсинераторах - спецільні печі з високою температурою до 1800 градусів Цельсія. Ці печі потребують дуже велику кількість природного газу метану. Паління пластика в одній такій печі обходиться в 5 млн. євро за рік.
Відходи їжі вивозять до біогазового устатковання і вибирають так званий "біогаз" (десь 50% - це метан, а решта то суміш інших газів в тому числі і пальних як бутан, пропан та ін.). Біогаз іде на спалювання для отримання тепла, а залишки - перегній - йдуть на добриво.