Ювіляра вітала вся його родина, а це 2 сини і донька, 4 внуки і 4 правнуки. Рідні кажуть, творив він, скільки себе пам’ятає. Сам Петро Степанович зізнається, що вірші почав писати ще з дитинства, під час навчання у тодішніх горожанських шолах. Письменник неодноразово звертався до філософської лірики, а наскрізною темою поезій було власне життя і любов до рідного краю.
Найважчим періодом життя, розповідає, без сумніву була інтервенція Угорщини у березні 1939 року. Щодо секрету свого довголіття пан Петро немає однозначної відповіді. Натомість знайомі і друзі іменника впевнені, що вся річ у великому доброму серці, відмові від шкідливих звичок і постійному й інтелектуальному розвитку.
Привітати ювіляра прийшли представники влади. Не оминули подію і члени Закарпатської організації Національної спілки письменників України. Традиційно до привітань довгожителю долучився Василь Петьовка. Від імені народного депутата ювіляру вручили цінні подарунки.
Читач 2019-08-06 / 10:38:58
А що написав цей "відомий" письменник? Журналісти, які так визначили, певно ерудити.
А дідусеві, у всякому разі, многая літ!