Специфіка Закарпатської області полягала у тому, що в умовах малоземелля і слаборозвинутої промислової інфраструктури завжди був надлишок робочої сили, який особливо відчувався у гірських районах краю. Аби вижити, працездатне населення змушене було шукати роботу за межами області (в часи СРСР – на його теренах, в умовах незалежності України – за кордоном). Нині, незважаючи на те, що в область почали заходити потужні транснаціональні компанії зі своїми інвестиціями, вкладаючи їх у промислові об'єкти, виникла парадоксальна ситуація – нестача робочих рук.
А виникла вона тому, бо так зване заробітчанство як явище серед мешканців краю не зникло, а, навпаки, набуло небачених масштабів, адже за кваліфіковані руки і одну й ту ж роботу за кордоном платять у рази більше, а отже, для наших людей, попри усі ризики і певні незручності, є стимул виїжджати туди на роботу, аби прогодувати себе і свої родини. Саме тому нині в області став гостро відчуватися відтік молодих професійних кадрів, дефіцит представників робітничих професій та управлінців. Доходить до того, що великі заводи як "Джейбіл", "Ядзакі", швейні підприємства та інші змушені залучати працівників не лише з гірських районів, але й віддалених регіонів України. Для прикладу, на кінець квітня поточного року в області є понад десять тисяч вакантних посад, що майже на тисячу більше аналогічного періоду торік, інформує Закарпатський обласний центр зайнятості.