Герої творів Василя Шкірі зачаровують (ФОТО)

На зустріч із письменником Василем Шкірею з Іршави прийшли школярі Ужгородської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 із поглибленим вивченням окремих предметів, їх батьки, бібліотечні працівники, а також редактор видавництва «Карпати» Борис Кушнір, художниця Ольга Ладижець, письменники Василь Густі, Ольга Тимофієва, Юрій Шип, Андрій Дурунда, Сергій Федака, фольклорист Іван Хланта. 

Про роботу над словом, свою творчу лабораторію, пошук нових казкових сюжетів, видання все нових і нових книжок та плани на майбутнє розповів винуватець торжества. Хлопчики і дівчатка задали йому понад тридцять запитань, на які він охоче відповів. Присутнім цікаво було дізнатися, що першу казку В. Шкіря написав у шостому класі, чому він обрав саме цей жанр, хоча писав і новели, і оповідання, і повісті, що його творчість підтримували такі відомі майстри пера як Петро Скунць, Василь Кохан, Іван Долгош, Василь Вовчок, Степан Жупанин, Василь Поп, Василь Густі, Федір Зубанич… Його казки охоче друкували газети «Закарпатська правда», «Молодь Закарпаття», «Молодь України», «Карпатський край», журнали «Тиса», «Перевал», «Малятко». Він видав 23 книжки. Серед них – «Як Осел вогонь сказав», «Сльоза лелеки», «25 казочок для маленьких діточок», «Розбиті серця», «Три бажання», «Король жебраків», «Небезпечна краса», «Таємниця Смерекового замку», «Шаркань»…

Голова Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Густі сказав: 

Приємно, що, сягнувши певних вершин, письменник продовжує творчі пошуки, експериментує, поєднує у казці традиції і новаторство. А разом із цим опановує нові для нього жанри – драматургію для дітей. Тут він у певній мірі прагне продовжити традиції знаної на Закарпатті і Пряшівщині письменниці Ірини Невицької, яка у 20-их роках минулого століття написала чудову п’єсу про Матія Куколку, його пригоди, переживання, добре та любляче серце. 

У сучасній літературі В. Шкіря упевнено зайняв свою нішу. Його книжки не залежуються на полицях бібліотек – їх читають навперебій насамперед ті, кому вони адресовані: діти, молодь. Скільки хлопчиків та дівчаток зачаровувалися героями його творів, переживали за їх долю, пізнавали світ, сповнений красою, добротою і мудрістю. Це велике, хоч і неофіційне визнання, а офіційним підтвердженням значимості творчого доробку Василя Шкірі стали Всеукраїнська літературна премія імені Володимира Кобилянського за книжку казок «Пригоди Білявчика» та обласна літературна премія імені Федора Потушняка за книжки «Іван Сила і брати-розбійники», «Таємниця Смерекового замку» і «Ранок вечора мудріший». 

Образним був на зустрічі виступ Бориса Кушніра. Він сказав: «Усі ми прекрасно знаємо і розуміємо, яка тяжка у Вас робота у вільний від журналістики час. Поетам, зрозуміло, легше. У них один Пегас. Його у стайні годувати не є проблемою. Достатньо, аби Муза відповідно вдягла чи позбулася шат. І зовсім інше у творця казок. Це ж і самому ані перекусити, ані виспатись, аби лише постійно припасати корми: і для Зайця, і для Ведмедя, і для Чупакабри. Добре, погоджуємося: різко виросло поголів’я вітчизняних Баранів, а Чорних Кішок розвелося більше, ніж екстрасенсів! А Шарканів! І всі голодні. А на дієту ніхто не хоче сісти!»

Борис Кушнір також повідомив, що Василь Шкіря удостоєний Почесного лицарського звання видавництва «Карпати» із врученням медалі «Лицар книги за №1». Під гучні оплески присутніх він вручив високу нагороду. Водночас побажав: «Хай і далі серце підказує йому адреси таємниць Смерекових замків на чарівній Іршавщині, аби багато-багато літ він міг ділитися ними із вдячними маленькими читачами і їхніми дорослими родичами, які завдяки казкарю щасливо продовжують радіти світу дитинства». 

Особливу атмосферу свята створили наймолодші учасники. Неповторна інсценізація на казку з першого розділу книжки «Тайстра казок», а саме «Як Ведмідь лікував радикуліт» не залишила нікого байдужим. 

Справжньою прикрасою читального залу бібліотеки стали представлені широкому малюнки Ольги Ладижець. У них – неповторний образний світ, який віддзеркалює сюжети дитячих казок. 

Я із великим захопленням вчитуюся у казкові оповіді Василя Шкірі. – Я вже ілюструвала його книжки «Чупакабра», «Шаркань», «Тайстра казок», тепер працюю над новою – допоки що назви не розкриваю. Але наперед скажу, що вона, як і попередні, -- дуже цікава. 

Також гості мали можливість ознайомитися із творчістю автора з книжкової виставки «Творець казкового світу» та подивитися уривки з казки «Михайлик-Насміхайлик» у виконанні учасників міні-театру «Теремок». 

Організатором зустрічі виступила заступник директора обласної бібліотеки для дітей та юнацтва Оксана Горкій. 

І діточки, і їх батьки залишилися дуже задоволеними, -- сказала вона. – Виявляється, вони добре знайомі із творчістю Василя Шкірі. Відрадно і те, що ілюстратором книги виступає внучка відомого українського письменника Володимира Ладижця – Ольга. Вона просто захоплюється творами закарпатського казкаря, намагається мовою фарби передати свій настрій від прочитаного. Перечитуючи його казкові оповіді, й сама переноситься у світ дитинства. Адже ми живемо в непростий час, коли за паперову книжку треба боротися. Її витісняють смартфони і телевізор. А казки Василя Шкірі вчать творити добро, боротися зі злом, сюжети динамічні, письменник у них вживає багато приказок та прислів’їв, побутують у текстах народні звичаї. 

Мова його творів соковита, насичена закарпатським колоритом, а герої казок – звичайні люди, ті, хто поруч із нами. Напевне, допомагає йому те, що своє життя він пов’язав із журналістикою. Майже кожного дня нові зустрічі, нові знайомства. А вони духовно збагачують, надихають на написання нових творів. Його слово не ранить, а допомагає, підтримує, вселяє оптимізм. Його серце відкрите для дітей. Надовго запам’ятається його привітна і доброзичлива усмішка та уміння спілкуватися із малечею. Це вже вкотре підтвердила зустріч письменника в обласній книгозбірні. 

Теги: книги, герої, Шкіря

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати