Рукописну та друковану спадщину Закарпаття представили на виставці в Києві (ФОТО)

Виставка проходить під назвою «Срібна земля. Культурний ренесанс: кінець XVIII – перша половина ХІХ століття» і  присвячена золотій добі релігійного, культурного, освітньо-наукового та національного відродження на Закарпатті. Представлені на ній видання з фондів бібліотеки Ужгородського університету будуть експонуватися протягом цілого місяця і проходитиме виставка  на території святині України, Києво-Печерської лаври.

Стародруки – важливе джерело вивчення, тому у Музеї книги і друкарства, який  розташований у давній архітектурній пам’ятці Києво-Печерської лаври –  будинку монастирської друкарні, організували виставку скарбів книжкової культури, на яку було запрошено і Наукову бібліотеку Ужгородського університету, адже слава унікальність бібліотечного фонду Ужгородського університету відома по всій Україні та за її межами.

Старовинна книга – одне з найбільших чудес, створених людиною, пам’ятки нашої духовної культури, справжні виміри мистецтва. Дбайливо збережена колекція стародруків є справжнім національним надбанням, свідченням культурних традицій, історичних подій, що ілюструє важливі етапи розвитку історії не тільки Закарпаття, але й центральної Європи загалом.

Сьогодні у фонді відділу стародруків та рідкісних видань Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету, котрий є джерельною базою для сучасних досліджень, зберігається 20576 унікальних рукописних та друкованих пам’яток XV-XIX століть. Колекція формувалася більш ніж чотирьох століть і є унікальним джерелом відомостей із загальної центральноєвропейської та вітчизняної історії, історії культури, книги та книгознавства.

В експозиції представлено першу друковану закарпатську Біблію (1804), історичні праці Іоана Базиловича, першу на землях Західної України друковану граматику української мови «Grammatica Slavo-Ruthena» Михайла Лучкая, яка принесла автору європейське визнання, а також його церковні проповіді, копії рукописів Василя Довговича та ін. Виставку створено на основі рідкісних друкованих видань та копій рукописів, оригінали яких зберігаються в Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету. Книжкову та рукописну спадщину Закарпаття представляли: завідувач відділу стародруків та рідкісних видань Наукової бібліотеки Юлія Мателешко та завідувач сектору – Марина Медвідь-Чірібан. 

Особливою родзинкою проекту став виступив Народного артиста України, кобзаря, бандуриста і лірника – Тараса Компаніченка, який виконав декілька пісень на слова першого закарпатського академіка, науковця, філософа та поета Василя Довговича. У 1811 році Василь Довгович був висвячений на священика помічником мукачівського єпископа Михайлом Брадачем та призначений на парафію у с.Довге (Іршавський район), від назви якого і обрав собі псевдонім. В рідному селі він навчав дітей, доклав багато зусиль до побудови мурованої церкви, якій присвятив релігійну пісню «Пђснь Храму Церкве Должанскія».

Теги: стародруки, спадщина

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати