РАТИНІ СЛЬОЗИ. Міський голова Ужгорода оновлює реноме "жертви" і "оборонця городян"

Проте і це не дало особливого результату. Крім того, за словами Ратушняка, лише на третій день вдалося йому пробитися на УНІАН, а на «Свободу слова Савіка Шустера» його так і не пустили, як і на всі інші телеканали.

Отож, довелося Сергію Миколайовичу, повернувшись в Ужгород, самостійно підтримувати реноме Робін Гуда і продовжити епатажну боротьбу зі «зловісним кланом».

У п’ятницю вранці до міськради запросили журналістів (та за старою звичкою далеко не з усіх ЗМІ) і вони почули одкровення про 6 тисяч гектарів закарпатської землі, які присвоїло сімейство Балог. А тепер їм, мовляв, вперлося у 200 га земель в районі вулиці Загорської, які належали радгоспу-заводу «Ужгородський». Їх збиралися надати структурам, близьким до Балоги та нардепа Каськіва для котеджного будівництва. І тільки загострене почуття соціальної справедливості ужгородського мера врятувало ділянку для простих городян.

«Все одно я роздам ужгородцям ці 200 гектарів землі», — наполягає Ратушняк. До речі, так, ніби всупереч «поганим дядям» роздаватиме свою власну землю. І це тоді, як за два роки його господарювання в місті роздано сотні ділянок і принаймні половину черги на отримання «клаптика-годувальника» можна було давно забезпечити, а не помпезно зараз «одарювати з барського плеча».

Так, ми надали землю 125 працівникам міської ради. Це люди, у яких зарплата мала, а умови праці тяжкі. Наприклад, працівникам соціального захисту, які мають справу зі старими, немічними людьми — аж заплакати хочеться, від такої сердечності Сергія Миколайовича. Але тільки цим його турбота про «братів менших» не обмежилась. Навіть у день початку «бойових дій» він, як пояснив, з турботи про працівників мерії, зокрема жінок, видав розпорядження про закриття міськради на проведення дезінфекції та дератизації. Бо, мовляв, совісні люди працюють і в «цих» структурах, тобто в правоохоронних органах, і вчасно повідомили йому, що будуть проводитись обшуки та вилучення документів, а тому «щоб людей не нагинали через коліно я дав розпорядження, щоб усі пішли».

Та й це не останній вияв турботи мера Ужгорода про підлеглих та мешканців міста. Він, за його словами, відмовлявся відповідати на абсурдні запити правоохоронних органів, коли вимагали подати повну інформацію про, у тому числі приватні, дані міських підприємців і просто фізичних осіб. Хоча, стверджує, усі запити прокуратури по суті — задовольнялися.

Розповідь Сергія Миколайовича про всі події довкола мерії і головних дійових осіб-опонентів була, як завжди, феєричною. І у виразах мер не обмежував себе, зазначаючи, наприклад, кому «місце на параші», хто наклепник, брехун, хто, де, чого і скільки вкрав.

Відтак продемонстрував журналістам бідну, замучену облогою мерію. Кабінети опечатані, в протокольному відділі ніяк не зведуть кінці з кінцями — прокуратура каже що вилучила стільки-то документів, а не вистачає значно більше. Всюди, навіть у мера вдома, вимкнено Інтернет, вилучено всі документи про чергу ужгородців на отримання земельних ділянок ще з часів початку незалежності України. Отакої!

Ну, зрештою, обіцяв же Ратушняк, що у міську раду правоохоронці підкинуть наркотики, зброю, мічені купюри, «жучки». Журналістам надали можливість наочно в цьому переконатися: після прес-конференції мер повів усіх відчиняти свій кабінет, в якому, стверджує, не був з трагічних часів повідомлення про замінування. І хоча кабінет не було опечатано, Сергій Миколайович заявив про несанкціоноване проникнення, і всі, увійшовши, побачили вивернуті шухляди, розкидані папери, відідране місцями килимове покриття, піджак на підлозі. Найбільше журналістського захвату викликали десятигривневі купюри на одному папері, згорнутому «трубочкою». Як пізніше повідомлялося, під час протоколювання місця події працівниками міліції вони були визнані якісною підробкою і мали один серійний номер. Також, повідомив речник міського голови, в кабінеті було знайдено невідомий зелений порошок, дуже схожий на наркотик та електронний пристрій невідомого призначення, прикріплений «липучкою» під столом (читай підслуховуючий пристрій).

Наразі немає коментарів правоохоронців, чи це справді вони так працюють, чи… вдалий експромт — добре підготовлений експромт. Але, схоже, міський голова нині у ситуації відомого гайдаєвського героя з «Кавказької полонянки», який у розпачі вигукнув: «Либо я ее веду в ЗАГС, либо она меня — к прокурору».

Теги:

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати