Синагога в Берегові готується святкувати 100-літній ювілей (ФОТО)

Перші євреї з'явилися в Берегсазі - так тоді називалося місто - в кінці XVIII століття, але громада була зареєстрована лише в 1838 році. Після прийняття австрійської Конституції 1867 року розпочався період процвітання євреїв Берегова - їм належали готелі і більшість магазинів, три борошномельних заводи, кар'єр і лісопилка, в чотирьох із шести банків керуючими були євреї, вони ж складали більшість лікарів і адвокатів. У 1914 році в Берегові проживало 4000 євреїв - третина населення міста, функціонувало шість синагог, Талмуд-Тора, кілька ієшив, міква, мацепекарня, численні громадські установи.

Після Першої світової війни місто увійшло до складу Чехословаччини, приблизно в цей же час, як гриби після дощу, з'являються відділення сіоністських партій і молодіжних організацій (в 1937 році 104 євреї Берегова взяли участь у виборах в 20-й Сіоністський конгрес). Євреї продовжували грати величезну роль у всіх сферах життя міста - від виноробства (закарпатське вино цінувалося на міжнародних ринках) до спортивних змагань - в 1934-му єврейська футбольна команда «ХАКО» виграла місцевий чемпіонат.

У 1938 році Берегово переходить під контроль Угорщини, і ставлення до євреїв різко погіршується. У бізнесменів-євреїв вилучають торгові ліцензії, а з початком Другої світової євреїв, які не довели наявність угорського громадянства, виганяють в окуповану нацистами Польшу. У 1941-му близько 500 місцевих євреїв без угорського громадянства депортували на окуповану Німеччиною Україну, де всі вони були вбиті. В кінці 1942 року всіх євреїв-чоловіків Берегово примусово мобілізують і відправляють в трудові батальйони на Східний фронт, де використовують на найнебезпечніших завданнях, наприклад, при розмінуванні територій. Ті, хто вижив, загинули в боях на Дону на початку 1943-го.

У березні 1944 року німці окупують Угорщину - всіх євреїв, хто лишився у Берегові (в основному, людей похилого віку, жінок і дітей) зганяють в гетто. Ненадовго, бо в травні того ж роки 11 000 закарпатських євреїв (в тому числі 3 600 нещасних з Берегово) депортують в Освенцим.

Після війни додому повернулися кількасот євреїв, в 1947-му відновила роботу синагога по вул. Сталіна, 7, рабином якої став Хескель Адлер. Тим часом Велику синагогу в неомавританском стилі в самому центрі міста влада спотворила до невпізнання. Оригінальні елементи були закладені 15-ма бетонними плитами - за числом радянських республік. Перетворення будівлі в похмурий Будинок культури зіпсувало весь архітектурний ансамбль центральної площі Берегово. На щастя, розташована поруч миква зберегла свій зовнішній вигляд - за радянських часів тут була міська лазня, зараз будівля займає відділення банку. Що стосується Великої синагоги, то в 2012-му в міськраді обговорювали можливість повернути первісний вигляд хоча б її фасаду, проте грошей на це в бюджеті не знайшлося.

Зате пощастило так званій Малій синагозі, збудованій на самому початку 1920-х. У 2012 - 2013 роках вона була реконструйована за сприяння МЗС Угорщини і президента фонду «Шалом», уродженця Берегова і громадянина США Йосефа Вайса. У синагозі був створений невеликий музей, присвячений єврейській громаді колишнього комітату Берег. На задньому дворі встановлено меморіальну дошку пам'яті жертв Голокосту з іменами загиблих.

У свята тут збираються десятки євреїв - дуже багато для громади, що не перевищує ста чоловік. Приходять і туристи, адже уявити собі історію Закарпаття без єврейської складової неможливо. А це означає, що вулиці Ужгорода та Мукачево, Берегово та Хуста ще довго будуть зберігати пам'ять про своїх мешканців.

Теги: ювілей, синагога

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати