Знайомтесь — обдарована дитина!

Коли не було видно зір, Сашка читала книжки, допомагала мамі по господарству, любила малювати, вишивати, доглядати маленьку сестричку Тетянку. А ще її захопленням було колекціонування марок та монет.
З ранньої весни до пізньої осені  кож-ну вільну хвилинку дівчинка була на природі: любувалася першими квітами, щебетом пташок, сінокосом, дозрівання пшениці, яблук та груш у їхньому садочку. Допомагала на городі, споглядала різні яви-ща природи. І знову: “що це”, “чому так, а не інакше”… Безліч “чому”!
Яких приємних клопотів своїми запитаннями завдавала дівчинка батькам — Тетяні Юріївні та Валерію Михайловичу!
Ці захоплення не заважали їй відмінно навчатися. Перша вчителька Анна Михайлівна Ціцей уже з перших днів навчання відмітила ці розумні оченята, запитливий погляд та бажання бути пер-шою у всьому. І бути понад усе скромною та при потребі допомагати учням класу.
Знаходила час Сашка і пограти з дітками. Потоваришувала, і зараз товаришує, з дівчатками Женею і Танею.
Якось, навчаючись у восьмому класі, вона прочитала в обласній газеті, що в Ужгороді є школа, де навчаються здібні, обдаровані діти. Захотіла і сама навчатися у такій школі. Про свою мрію розповіла батькам. І вже у червні склала вступне випробовування на навчання до Ужгородської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів. Та спочатку треба було вирішити: який профіль обрати?
На цей час мама, вчитель біології, вже привила любов донці до природи. Профіль обрано: хіміко-біологічний. Хоч у перші дні навчання було не легко, бо потрібно було поглиблено опанувати програмований матеріал профільних предметів, дівчинка наполегливо вчилася, відвідувала факультативи та індивідуальні заняття. Незабаром взяла участь у Всеукраїнських олімпіадах, де виборола призові місця.
Дівчина захоплюється науково-дос-лідницькою, пошуковою роботою. Пробує свої сили у роботі різних секцій Малої академії наук України. За два останні роки виконала науково-дослідницькі роботи із зарубіжної літератури, астрономії. На об-ласному конкурсі захисту наукових робіт вона стала призером з цих двох предметів. Несподіванкою для мене було те, що Саша захоплюється ще технологією і на початку лютого вона захищала роботу на обласному конкурсі в секції технології. Стала переможницею і зараз готується поїхати до Києва на республіканський конкурс-захист науково-дослідницьких учнівських робіт.
У вересні 2007 року Олександра закінчила роботу про забруднення навколоземного космічного простору і зая-ви-ла, що хоче бути учасницею конкурсу “Космос. Людина. Духовність”.
Широкий світ захоплень Саші. Та чи не велика це ноша на тендітних плечах дів-чини? Чи не завадить це здоров’ю? Все у дівчини виважено, все розраховано. Вона хоче знати. 
Батьки піклуються захопленнями дівчини: купують книги. Батько подарував телескоп, оскільки Саша все ще захоплюється астрономією. Роботу з астрономії, як наслідок телескопічних спостережень, вона виконала ще влітку.
Дівчина бере участь у громадській роботі: у шкільному учнівському парламенті, у різних позаурочних заходах, малює і випускає стіннівки. Всюди їй цікаво, всю-ди хоче брати участь. І головне — від-мінно опанувати основи наук. Олександра претендентка на отримання золотої медалі. Талановита дівчина.
Саша знаходить час на дозвілля, на про-гулянки на свіжому повітрі. Вона має нових друзів — учнів класу. Її найкраща под-руга — Христина Ціпле: з нею вона вчить уроки, ділиться потаємним. Христина теж відмінниця.
Та найголовніша мрія Олександри: вступити на навчання до університету. Хоче бути лікарем.
Щасти тобі, Сашка.!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати