Підозрюваних у браконьєрстві працівників КБЗ заново прийняли на роботу

У заповіднику це пояснюють недостатньою кількістю працівників державної охорони ПЗФ, в той же час слідство по факту здійснення працівниками КБЗ браконьєрських дій ще не завершене.

«До нас не надходило ніякої інформації з правоохоронних органів про їхнє притягнення до відповідальності, тому ми не мали правових підстав їм відмовити. А людей нема - тому ми їх прийняли», - каже директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак.

3 листопада 2017 року спільноті «Небайдужа Рахівщина» в соціальній мережі фейсбук громадський активіст Микола Кокіш-Мельник повідомив про ймовірний факт здійснення браконьєрських дій працівниками державної охорони Мармороського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника. За його словами, здобиччю Миколи Шемоти та Василя Сухана стали червонокнижний бурий ведмідь та самка оленя.

В підтвердження своїх слів чоловік опублікував криваві світлини рештків тварин.

Тоді про майже детективну історію з випадковими свідками-туристами, схованою у машині з дровами тушою ведмедя, засідкою на КПП лісівників та втікачами-браконьєрами розповіли навіть на центральних каналах.

Серед лісівників Устєріцького лісництва Рахівського ДЛГ, які вказували на працівників охорони ПЗФ як на браконьєрів, був і Володимир Кабаль, якого через два тижні син Миколи Шемоти Василь звинуватив в полюванні на червонокнижних тварин. Сьогодні звільнений з держлісгоспу чоловік судиться за відновлення на посаді.

За фактом незаконного полювання було відкрито кримінальне провадження яке розслідувала прокуратура Закарпатської області. Проте більш як за рік досудове розслідування цієї справи завершено не було.

4 грудня цього року згідно ЄРДР справу для подальшого розслідування передали Рахівському відділенню Тячівського відділу Нацполіції області.

В свою чергу в КБЗ провели службове розслідування ймовірного порушення природоохоронного законодавства працівниками держохорони заповідника. В результаті якого доказів безпосередньої причетності до браконьєрства не знайшли, проте через встановлення фактів неналежного виконання посадових обов’язків працівників звільнили зі займаних посад за пунктом 3 статті 40 КУЗпП. Останні ж під час свого звільнення знаходились на лікарняному.

Пізніше Микола Шемота та Василь Сухан, які приходяться родичами директору КБЗ Миколі Рибаку, написали заяви на звільнення за власним бажанням, що дало їм змогу знову влаштуватись на роботу.

Сьогодні вони продовжують роботу держохоронців у природоохоронних науково-дослідних відділеннях Карпатського біосферного заповідника.

Директор КБЗ Микола Рибак повторний прийом на роботу підозрюваних в незаконному полюванні пояснює нестачею працівників держохорони заповідника.

За його словами людей, які б підходили на посади інспекторів не вистачає через вимоги до освіти та кваліфікації і малі зарплати, ставка по категоріях яких може бути нижчою за мінімальну. Окрім того працівники держохорони повинні пройти через військомат і до них також застосовується антикорупційне законодаство, яке забороняє їм працювати по сумісництву.

«Ми будемо апелювати до Міністерства щоб зняти ці високі кваліфікаційні вимоги, бо вважаємо це зависокою планкою для таких зарплат», - підсумовує Микола Рибак.

На даний час посадовий оклад інспектора ПЗФ 2713 грн, зі статусом «гірських» - 3391. Мінімальна зарплата в Україні - 3723 грн.

Теги: браконьєр, заповідник, КБЗ

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати