Народився 13 вересня 1918 року. Чоловік каже, що застав часи Австро-Угорщини, проте нічого з того періоду не пам’ятає. А от Чехословаччину, період Другої світової війни та радянський час чоловік пам’ятає чудово.
Найкраще, з його слів, жилося за Чехословаччини. А потім знову прийшли угорці. У той час двічі отримував повістку до війська, раз у 38-му, а потім у 44-му. За кілька днів до перемоги навіть потрапив у полон. Проте невдовзі був звільнений.
За радянського часу працював на залізниці, а ще – багато малював. Ювіляр розповідає: ніколи не вчився в спеціалізованих художніх навчальних закладах, проте природній хист і любов до пензля у його роботах відчуваються по сьогодні.
Нині пан Ілля вже не малює. Ділиться: погано бачить. На святі ж про велике художнє минуле довгожителя свідчили картини, які оточували ювіляра, а також тематична випічка, яку спеціально для нього зробили родичі, друзі та знайомі, які цього дня завітали до Кольчина, щоб привітати іменинника. Зібралося їх чимало.
Серед присутніх – художники, громадські діячі, представники влади, а також чимало родичів з-за кордону.
Привітали іменинника і від імені народного депутата України Василя Петьовки – ювіляр отримав цінний подарунок та побажання щасливих років.
