Ліжник – ковдра з овечої шерсті з окремим, притаманним кожному регіону Гуцульщини орнаментом, є невід’ємним атрибутом гуцульського побуту з давніх-давен. Ним прикрашають оселі та вважають символом достатку. Карпатський ліжник, чи гуцульський килим,- це автентичність та унікальність побуту гуцулів українських Карпат, що століттями зігріває та охороняє жителів.
Захід мав не лише розважальний, але і просвітницький та етнографічний характер – у його програмі, окрім ярмарку та масових гулянь, пройшли майстер-класи та круглий стіл «Карпатський ліжник: традиції і сучасність».
Розпочався фестиваль із велелюдної ходи центром села до головної сцени свята. Кілька сотень учасників і гостей у супроводі музик, трембітарів і кінної групи закликали всіх бажаючих долучитися до колоритного дійства.
Подивитися, а за бажання і придбати на фестивалі було що. Майстри представили гостям свята унікальні візерунки ліжників, а ще ковдри, подушки, картини, верхній одяг, прикраси, взуття із вовни. Кілька імпровізованих виставкових майданчиків організували ліжникарі з Рахівщини та сусідніх районів Івано-Франківщини.
– Я займаюся цією справою вже 40 років, – розповіла майстриня-ліжникарка з села Яворів Косівського району Ганна Копельчук. – Мене ліжникарству вчила мама, а я вже передала секрети цього мистецтва двом своїм донькам і онукам. Виготовляємо ковдри, доріжки, ліжники. До речі, вовна ваша, закарпатська.
Привезли майстри не лише свої вироби, але й обладнання – старовинні верстати, які подекуди слугують своїм господарям понад 60 років. Загалом для виготовлення двоспального ліжника потрібно близько тижня. Орнаменти автори або відтворюють зі старовинних ескізів, або вигадують самі. «Це родинне ремесло, яке передаємо з покоління у покоління. Це і основний вид заробітку. З проданих речей живемо, будуємо, навчаємо дітей...», – додає гостя фестивалю з Прикарпаття Ганна Шрайбер.
Представлені експозиції викликали неабияку цікавість у присутніх, а сам ліжник став окрасою в оздобленні фестивальних локацій.
Протягом фестивалю глядачів радували виступами фольклорні колективи з Рахівщини, Косівщини та повіту Марамуреш (Румунія), а також івано-франківський муніципальний оркестр народної музики «Рапсодія», артист України Павло Мрежук, народний артист України Володимир Смотритель, народний артист України Микола Свидюк, гурт «Jonych», гурт «Перкалаба».
Підтримав проведення фестивалю і народний депутат України Василь Петьовка. Також за вагомий внесок у розвиток села, розвиток та збереження гуцульських традицій, помічник народного депутата Михайло Штефко, від імені Василя Петьовки вручив подяки та подарунки.
Таким чином, Закарпаття у своєму календарі отримало ще один унікальний фестиваль, покликаний відроджувати і популяризувати традиції багатонаціонального краю, які так приваблюють туристів.
