У цьому однозначно переконують копії цього документу, що є в розпорядженні редакції Закарпаття онлайн.
Встановлення цього політичного символу замість точок дотику може додатково до вже існуючих створити нову точку напруження в стосунках української та угорської громад Закарпаття та призвести до нового витка протистояння між офіційними Києвом та Будапештом.
Таке протистояння, що грає на національних почуттях угорців Закарпаття, мобілізовує їх на основі антиукраїнських настроїв та робить їх керованими з Будапешту, не є вигідним ні спокійному Закарпаттю, ні Україні загалом.
І в цьому сенсі є показовим негативний досвід угорського монумента на Верецькому перевалі, який є постійною точкою напруження, перманентно залишаючись об'єктом політичних провокацій і навіть прямих диверсій.
А отже, в цьому контексті свою роботу мають виконувати українські спецслужба та поліція, влада Ужгорода та області.
Наразі Ужгороду вдалося уникнути ініційованої з Будапешту провокації по встановленню аналогічного символу в уже анонсованому комплекті міні-скульптурок "Наполеон і корона" авторства Михайла Колодка, який з певного часу вже є громадянином Угорщини і мешканцем її столиці. У підсумку, було встановлено лише скульптурку Наполеона з "оновленою" прив'язкою до одноіменного тістечка.
 |
| Іван Волошин |
Ініціатором встановлення символу Угорської імперії в Ужгороді є одіозний депутат Ужгородської міськради Іван Волошин, який, користуючись службовим становищем, організував викрадення пам'ятки в громади Ужгорода за заниженою ціною і з фактично заниженою площею, а тепер є одним із співвласників споруди, збудованої на місці зруйнованої пам'ятки.
Як раніше інформувало Закарпаття онлайн, 24 вересня, під час святкування Дня Ужгорода, на площі Театральній ужгородець висловив одиничний протест проти встановлення державного символу Угорщини на фасаді комплексу «Корона» в центрі міста.
Кандидат фізико-математиних наук Андрій Заяць вийшов із плакатом та роздавав власноруч роздруковані листівки із роз’ясненням символів, які хочуть розмістити на реставрованій «Короні».
«Я – українець, корінний закарпатець – виражаю свою громадську позицію як громадянин. Я проти експансії мадярського шовінізму у нас. Вважаю, що символу угорської державності не місце в центрі Ужгорода. Ми ж не ставимо тризуб у центрі Будапешта. Воно має поганий підтекст.
Тому що, як кажуть англійці, step by step (крок за кроком). З’являються їх символи, а потім може бути, не дай Бог, так, як у Криму. Такий же шлях. Я не проти цієї реставрації, хоч це вже фасадизація. Не треба переходити межу. Маймо свою гідність», – коментував свій вчинок протестувальник.
Інформація про цей персональний пікет стала рекордною за кількістю вподобань читачів.
Це не перший випадок протесту проти встановлення угорського символу в центрі міста. Зокрема, про ідеологічну провокацію писало й Закарпаття онлайн, а також висловлювалися проти центральні ЗМІ.
Довідка
Корона Святого Іштвана — традиційна корона угорських королів, що визнається одним з головних символів угорської державності. Це єдина корона, котра й сьогодні вважається священною, звідси друга назва — «Свята корона Угорщини».
Існує декілька теорій про походження корони. Одна з них каже, що корона належала королю Іштвану (Стефану), якого було канонізовано у подальшому. За цією версією до Угорщини корона була повернута папою Сильвестром II у 1001 році. За час свого існування корона належала 55 угорським королям. Двох правителів не вінчали цією короною — Зиґмунда та Йосипа.
Останнім, вінчаним на королівство цією короною, став Карл IV, чия коронація відбулась 30 грудня 1916 року. 1946 року Угорщина стала республікою. З 1951 року корона зберігалась у США, але 1978 року знову повернулась до Угорщини.
З 1 січня 2000 року (з приводу святкування 1100-річчя державності Угорщини) корона виставляється в центральному купольному залі Парламентського палацу в Будапешті. Перші двадцять хвилин кожної години біля коронаційних регалій в будівлі парламенту стоїть почесна варта в історичній уніформі (Вікіпедія).
