Голова Апеляційного суду Закарпатської області Г.Фазикош не відповідає критеріям – Громадська рада доброчесності

Голова Апеляційного суду Закарпатської області не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. До такого висновку прийшла Громадська рада доброчесності (ГРД) на своєму засіданні 2 серпня 2018 року при аналізі інформації про суддю, голову Апеляційного суду Закарпатської області Ганну Фазикош.

Відповідний висновок після належного оформлення був затверджений і опублікований на офіційному сайті ГРД сьогодні, 3 серпня.

Даний спеціальний уповноважений орган від громадськості навів факти, які свідчать про недотримання суддею цінностей відображених у Бангалорських принципах поведінки суддів, на основі яких було розроблено Кодекс суддівської етики, а відтак про невідповідність Г.Фазикош критеріям доброчесності та професійної етики.

Однак, сьогодні, 3 серпня, не зважаючи на висновок ГРД і обгрунтовані зауваження громадськості, колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України продовжила проведення співбесіди у межах кваліфікаційного оцінювання закарпатської судді Ганни Фазикош і прийняла рішення про відповідність її займаній посаді судді.

Нагадаємо громадськості, що в співбесіді даної судді було оголошено перерву 21 червня 2018 року, оскільки вона не змогла пояснити всі статки свого чоловіка Ігора Чемодурова, обгрунтувати причину не вказання його майна у своїй декларації та не відобразила інформацію про наявність в нього корпоративних прав в ТОВ «Судовий процес Бізнес Ужгород».

Більше того, згідно з висновком ГРД, стали відомими і ймовірно реальні мотиви приховання цієї інформації в декларації. А саме, чоловік судді є співзасновником вищезгаданої фірми разом із Доценко Віталієм Олександровичем, який фігурує представником співвідповідача у резонансній «рейдерській справі» магазину «Корзо» в центрі Ужгорода.

Суддя знала або повинна була знати про ці обставини, отже, її участь справах за участі бізнес-партнерів чоловіка викликає очевидний сумнів у її безсторонності, об’єктивності і незалежності (бізнес або/та приятельські відносини з одним із представників набувачів спірного майна), однак, не заявила самовідводу при розгляді справ за їх участі.

Одним із додаткових доводів ймовірної зацікавленості судді є її неетичні дії із втручання у виступи сторін в ході судового процесу при реалізації сторонами своїх процесуальних прав, а саме емоційно перебивала виступ представника іншої сторони, який заявив судді відвід в цій же справі ужгородського магазину "Корзо".

Інший факт, який наводиться у висновку ГРД, це участь судді Г.Фазикош у земельних спорах, у розгляді яких вона була також зацікавлена. А саме, в 2017 році дана суддя у складі колегії суддів двічі розглядала справи щодо визнання незаконними і скасування рішень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність громадян, прийнятими Ужгородською міською радою 09.11.2015 з порушенням процедури та вимог містобудівного законодавства ( справи №308/8048/16-ц та №308/7927/16-ц).

На підставі рішень Ужгородської міської ради, прийнятих на цій же скандальній сесії, суміжні земельні ділянки отримали, зокрема, Ломага О. Е, Дешко В. В., Дешко Л. В. Через три місяці ці земельні ділянки по 0.10 га кожна в елітному районі Ужгорода перейшли у власність батька, матері та брата судді, що підтверджують дані суддівського досьє і за досить незначнаю вартістю 79 тис.грн кожна.

Результат вирішення цих справ опосередковано впливав на майновий стан родичів судді, оскільки скасування рішення міської ради щодо відведення оскаржуваних прокуратурою земельних ділянок створило б практику в єдиному підході в аналогічних справах щодо тих рішень із земельних питань, які були прийняті з порушенням процедури на одному і тому ж пленарному засіданні Ужгородської міської ради, зокрема і щодо тих ділянок, які перебували на час розгляду справи в суді у власності її близьких родичів.

Дані відомості були наведені і у скаргах громадського правника Віталія Грегора, однак було проігноровані фактично колегією ВККС, що може свідчити про можливі корупційні домовленості судді з окремими членами ВККС чи вищими посадовими особами держави. Оскільки, згідно наявної інформації, Г.Фазикош впевнено поширювала інформацію серед колег, що вона вже пройшла переатестацію, ще за декілька тижнів до самого кваліфоцінювання.

Разом з тим, Віталій Грегор також направив звернення і до НАБУ на предмет перевірки достовірності інформації, поданої суддею в своїх деклараціях. За наслідками проведеної перевірки громадськістю буде вирішуватись питання щодо оскарження сьогоднішнього рішення ВККС про відповідність Фазикош Г.В. займаній посаді судді.

Довідка

Громадська рада доброчесності створена і діє на підставі статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Частиною першою статті 88 Закону визначено, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.