Бог і Україна. Саме на благородний вівтар священного служіння рідному народу без найменшого сумніву і каяття поклав своє життя Іван Маргітич. Не маючи власної сім’ї, усі свої сили, душу, всього себе віддав він Всевишньому і вірникам. У цьому – сенс його хоч і страдницького, але такого високого, прекрасного і щасливого життя.
Власне про чин незламного ісповідника віри йшлося під час спогаду-презентації книги «Народний владика Іван Маргітич» у Коломийському Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського. Гості зі Львова – упорядник і видавець книги Олександр Масляник, віце-президент Світового християнського конгресу, автор статті Володимир Гаюк, делегація з Рахова на чолі зі священиком о. Василем Носою, наша краянка, уродженка Хустщини Ярослава Ткачук, генеральний директор Коломийського Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського, заслужений працівник культури України, кавалер орденів княгині Ольги та інші мовили про подвиг слуги Божого Івана Маргітича й просили провід МГКЄ активніше продовжувати процес його беатифікації.
Початок діяльності І. Маргітича як священика був важким. Це був період насильницького приєднання греко-католицької Церкви до окупаційного російського православ’я. У 1949 році почався планомірний наступ влади на греко-католицьку Церкву і маже одночасно було заарештовано усіх міських священиків, які категорично відмовилися підписати заяву про перехід у православну віру. Арештували І. Маргітича 4 березня 1951 року, замість релігійної пропаганди присудили антирадянську і дали 25 років ув’язнення.
У складний і буремний для України час 80-90-х років минулого століття Іван Маргітич доклав багато сил і духовної енергії для зміцнення національно-демократичних організацій, для відновлення греко-католицької Церкви на Закарпатті. Подвижник Іван Маргітич був завжди зі своїм народом. Він проявив справжній подвиг священика і патріота, бо все своє свідоме життя боровся за незалежну Україну.
Будучи важко хворим, він постійно їздив Закарпаттям, був там, де його чекали вірники. Так і помер на 83-му році життя під час освячення престолу в с. Пилипці на Міжгірщині.
З відстані часу зримо видно, що засіяні протягом десятиліть владикою Іваном Маргітичем зерна християнської віри у душах вірників Закарпаття принесли рясні плоди. Плодами того засіву стала міцна віра та мужність тисяч вірників, які вистояли у вкрай невигідних та небезпечних умовах катакомбної ГКЦ протягом півстоліття, не спокусившись вигідними та престижними умовами толерованого владою московського православ’я.
У прийнятому звернення до правлячого єпископа МГКЄ кир Мілана Шашіка, зокрема, зазначено: «За Вашої участі, владико, пройшли науково-практичні конференції і урочисте перепоховання 4 лютого 2017 року в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в селі Боржавське останків єпископа-помічника Мукачівського Івана (Маргітича) на якому Ви публічно проголосили початок його беатифікації.
На знак найвищої пошани єпископа Івана Маргітича – ісповідника віри, визначного релігійного і громадського діяча, славного сина Закарпаття, великого патріота України, духівника і наставника сотні тисяч українців – просимо Вас докласти усіх зусиль для пришвидшення процесу його беатифікації. Omnia ad majorem Dei gloriam - хай буде все на більшу Божу славу!».
