"Ми подали позов до суду, але все ж сподіваємося на мирне погодження" – заступник голови Холмківської сільради Ольга Лазорик

Впродовж цього часу були прийняті різні міри: від подання документів, отримування нечітких «недоопрацювань» до пікетів, мітингів, мирних акцій… Днями ми поспілкувалися із заступником сільського голови с. Холмок з питань виконавчої роботи ради  — Ольгою Лазорик.

Поясніть нашим читачам сенс об’єднання саме вашої територіальної громади?

Потенційна Холмківська ОТГ за усіма параметрами відповідає чинній методиці, є фінансово успішною. Кількість населення складатиме більш, ніж 12 тис. жителів, а площа — 4921 га. При об’єднанні за прорахунком цього року бюджет складав би близько 160 млн гривень. Уявіть які це перспективи для жителів, причому, що наразі загальний бюджет трьох сіл складає 30 млн гривень. На нашій території є всі необхідні заклади: школи й дитсадки, амбулаторії загальної практики сімейної медицини, пожежна допомога доїжджає сюди за 20 хвилин при необхідності. Тобто ми зможемо надавати своїм жителям усі необхідні послуги.

Уже більше півтора року ви намагаєтесь утворити об’єднану територіальну громаду. Розкажіть як триває процес наразі?

24 січня 2017 року ми подали подання до Закарпатської ОДА на надання нам позитивного висновку. Однак півтора року ми переписуємося, були й мітинги, й мирні акції, й пікети. Але поки що нема позитивного результату. От 22 травня ми подали позов до Закарпатського адміністративного суду. Паралельно все ж сподіваємося, що справа отримає позитивний висновок.

Тобто це своєрідний поштовх до надання позитивного висновку?

Так, сподіваємося все ж таки на мирне погодження.

Які переваги об’єднання Холміковської, Тарнівецької та Сторожницької сільських рад?

Для громади — це надання якісних послуг. Дороги, повноцінна медицина (обладнання, медикаменти, професійні лікарі), належна середня освіта, облаштування дитячих садочків тощо. На сьогодні на рівні Ужгородського району у нас найнижчі податки, ми можемо їх в міру збільшити, розвивати інфраструктуру. Є потенційна можливість розвивати сільське господарство, а також співпрацювати завдяки залізниці зі Словаччиною. Звичайно, це далекоглядні плани, але на перспективу хочеться для громади тільки найкраще.

Ваша каденція незабаром закінчиться. Як думаєте інші депутати будуть продовжувати цю боротьбу, якщо вона ще буде тривати?

Утворити об’єднану територіальну громаду ми вирішили не самостійно. Це бажання громади. Розсилалися напередодні опитувальні листи, проводилися громадські обговорення. Наприклад, у с. Минай у опитувальних листах за створення ОТГ підписалося 1538 жителів села — це більше половини дорослого населення! У с. Холмок 7 грудня 2016 року в приміщенні спортзалу школи відбулися збори жителів села, на які прийшло більш, ніж 200 чоловік. Також впродовж кількох тижнів проводилися понад десять зборів селян і громадських слухань у селах Холмок, Минай, Розівка, Концево, Сторожниця, Тарнівці, Шишлівці та Ботфалва.

Усвідомлюєте що цей процес триватиме ще доволі довго, можливо й не один рік?

Можливо й довго, але це в будь-якому випадку відбудеться. Діє закон «Про добровільне територіальне об’єднання» і згідно нього ми діємо. Нам щоразу відмовляють, розуміємо, що це відписка. Але поки є сили для боротьби і відповідно ми боремося! Хоча дивує й той факт, що попри нашу здавалося б велику схожість соціально-економічної ситуації в Баранинській та Холмківській громадах, перша отримала від Закарпатської ОДА позитивний висновок і 29 жовтня цього року вже провела перші вибори. Хоча ми подали документи.

Як вважаєте чому місцева влада проти подібного об’єднання, адже в ході опрацювання матеріалу нам стало відомо, що на території України уже створено чимало громад? Можливо тут є не тільки економічний аспект, а й політичний?

Наша сільська рада ніколи не була заполітизована. З нашої сторони нічого політичного, зі сторони Г. Москаля — не знаємо, принаймні він каже, що ні.

Скільки вам разів уже відмовляли?

У процесі підготовки документів було дотримано всю передбачену законодавством процедуру. В цьому сільські ради отримали кваліфіковану допомогу від консультантів Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України. Для позитивного вердикту з ОДА були всі підстави. П’ять разів уже ми подавали. І щоразу отримували своєрідну «відписку». Наприклад, у лютому 2017 році нам надійшла відповідь З Закарпатської ОДА:  «…Формування спроможних територіальних громад здійснюється на підставі Методики формування спроможних громад, затверджених Постановою Кабміну №214. Крім цього, постало питання  про доступність потенційних адмінцентрів спроможних громад для надання послуг, зокрема швидкої медичної та пожежної допомоги». Наразі ми єдина область, де не створено Перспективного плану, проте він не є обов’язковим.

Г. Москаль вважає, що область нічого не виграє від такого об’єднання. А як вважаєте ви?

Закон прийнятий задля того, щоб розвивалися громади. Закарпатська ОДА на чолі з Г. Москалем говорять про розташування заводу на нашій території — «Джейбіл» та «Ядзакі». Кажуть, що це нібито не наша заслуга. Але зауважу, що у 2006 році я прийшла сюди працювати. І наші депутати ще тоді їздили до Угорщини дивитися на роботу заводу там, щоб дізнатися чи не є він шкідливим. І саме вони дали погодження будувати його тут, на нашій території.

Ви зверталися ще кудись, окрім Обласної адміністрації, що пришвидшити цей процес?

16 березня 2017 року ми направили листа до Прем’єр-міністра України, голови Адміністрації Президента, Міністра регіонального розвитку, Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, Голови Закарпатської обласної ради. Від кожного нам надійшла відповідь, що це повноваження Закарпатської обласної адміністрації.

А нещодавно ми передали листа Прем’єр-Міністру України В. Гройсману. Він написав резолюцію до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розібратися по суті з виїздом на місце. Зараз не знаємо хто точно приїде міністр Г. Зубко чи його заступники. Чекаємо…

Поясніть чому не маєте бажання приєднатися до м. Ужгорода, адже уже є по суті позитивні приклади подібного приєднання (наприклад, Дравці, Доманинці, Горяни)?

Колективного бажання громади немає об’єднатися. Вважаємо, що запрошення міського голови Б. Андріїва було дещо емоційним, але бажання об’єднуватися в нас немає. Жителі не хочуть перетворитися з доглянутих сіл на занедбане передмістя Ужгорода. Ми бачимо, що весь благоустрій в обласному центрі зосереджено на головних вулицях і площах, а середмістя, не кажучи вже про колишні села, стають занедбаними.

Теги: позов, сільрада, погодження, Ольга Лазорик

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати