З подачі останнього ця "сенсація" потрапила у спільноту "Ужгород" в соціальній мережі Фейсбук і з його ж ініціативи на місце в позаробочий час оперативно прибули головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський та начальник управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради Олександра Зотова.
Останні, втім, разом з громадськими активістами мали можливість переконатися, що про жодне руйнування, тим більше пам'ятки архітектури, не йдеться. І оглянути збереження ліпнини демонтованого карнизу.
"Десять років тому я придбав це приміщення з фактично повністю зруйнованим фасадом, - розповів власник приміщення, журналіст Олег Диба. - Відновлював його з відтворенням втрачених елементів, які чудом частково збереглися на іншій частині будівлі, відливаючи їх у Львові (бо в Ужгороді цього ніхто не робив) за старими технологіями. Керамічні барельєфи відчищали вручну, ножем, з-під товстих нашарувань фарби. Збережено навіть автентичні дерев'яні віконні рами, хоча вони проблемні в плані збереження тепла і т.д. Тоді ж було відлито і ліпнину карнизу, яку, однак, не можна було встановити у зв'язку з його аварійністю - він кріпився на вальковій стіні і нахилився під вагою важкої ліпнини даху, а тому не витримав би надмірного втручання і обвалився.
Що відбулося сьогодні. При заміні згнилих елементів дерев'яної конструкції даху з'ясувалося, що проблемна частина фасаду, а саме карниз, не реставрований 10 років тому саме через аварійність, просто паде. Тобто, виникла реальна загроза руйнування будівлі і травмування пішоходів внизу, на тротуарі. Наприкінці тижня, без жодного втручання, велика частина карнизу просто впала на тротуар. Тому було прийнято форсмажорне рішення швидко обгородити тротуар, аби убезпечити перехожих, і демонтувати проблемну частину зі збереженням всіх елементів.
Узгодити цю ситуацію з управлінням архітектури у зв'язку з "аварійністю", формажорністю, а також вихідним днем і післяробочим часом було неможливо.
Все збережено і буде відновлено. Жодної добудови поверху з боку вулиці не передбачалося і не буде".
"Будівля на Другетів, 60 не належить до охоронюваної зони "Замкової гори" і не є пам'яткою архітектури. І коли я відновлював фасад, мене до цього ніхто і ніщо не зобов'язувало. Це були мої власні переконання. І станом на нині вони не змінилися, - констатує О.Диба. - А всі ужгородці мають можливість порівняти стан фасаду тієї частини, що належить мені, з іншими його частинами. Де ліпнину збито або заштукатурено, на місця вікон врізані двері, а замість автентичної столярки - пластик".
"Права рука викрадача і руйнівника "Корони" Олександр Броді фотографував нас на місці, "випадково" опинившись у потрібному місці в потрібний час. Чому так старався Волошин - зрозуміло. Але на мою позицію по руйнуванню "Корони" та інших об'єктів це не вплине. Навпаки, я запрошую О.Боршовського та О.Зотову разом з представниками поліції прибути на площу Театральну, де справжнє і масштабне знищення пам'ятки архітектури вже видно неозброєним оком і дозволу власників, щоби потрапити на територію для фіксації цього злочину, вже не потрібно", - констатував О.Диба.
Стан будівлі до реставрації
Стан будівлі після реставрації
Стан решти будівлі, що належить іншим власникам
Попередні ворота біля будинку
Ворота в стилі історизму (як і фасад), зроблені за ескізом і коштом власника
Верхня частина фасаду, на якій тримався аварійний карниз (вигляд з горища). Чітко видно вальки (саман)
Стан дерев'яних конструкцій, які "тримали" верхню частину фасаду з аварійним карнизом
