Регіональним лектором курсу виступила директор Ужгородської ЗОШ №19 Ващук С.Г., яка у 2007 році стала призером у конкурсі „100 кращих директорів шкіл України”.
Передова освіта є вирішальним фактором розвитку суспільства, а умови глобальної економіки, до якої інтегрується Україна, з необхідністю вимагають якісно нового рівня освіти та постійного оновлення знань і навичок впродовж усього життя. Прорив у будь-якій сфері суспільного розвитку як Закарпаття, так і всієї України, нині неможливий без передової системи освіти. Тому тема ефективного управління освітою сьогодні є надзвичайно актуальною.
У ході тренінгу були виявлені та обговорені такі проблемні питання:
• Неефективність існуючої в Україні (та на Закарпатті) системи управління освітою, згубна дія надто централізованого державного управління навчальними закладами, яка сприяє збереженню авторитарного характеру школи, пануванню освітньої бюрократії, руйнації дієвих стимулів продуктивного навчання.
• Вкрай низькі обсяги бюджетного фінансування найбільш необхідних потреб в утриманні і розвитку навчальних закладів, їх ремонті, оснащенні і комплектації необхідними реманентом, обладнанням, приладами і комп’ютерною технікою, матеріалами і реактивами. Особливу тривогу викликає стан забезпечення школярів сучасними підручниками і комп’ютерами та програмним забезпеченням.
• Хронічне недофінансування державою освітньої сфери нівелює соціальний статус вчителя, створює проблему „старіння” вчительських колективів та сприяє відтоку здібної педагогічної молоді з шкіл.
• Руйнація системи профтехосвіти привела до проблеми підготовки кваліфікованих кадрів сучасних робітників, техніків і технологів в багатьох сферах промислового виробництва і бізнесу, в яких саме зараз на Закарпатті спостерігається економічне пожвавлення.
• Структура спеціальностей вищої освіти Закарпаття є сильно деформованою: завелика пропозиція економістів, юристів і гуманітаріїв, вкрай занизька – інженерів, технологів, менеджерів сфери послуг і підприємництва.
• Окремого розгляду потребує зміст освіти, обсяг знань, який дітям пропонується для засвоєння. А також проблема, яка виникла буквально за останні тижні. Мова йде про повну і поголовну кампанію по тестуванню знань учнів, які будуть поступати у вузи. Цю ідею в такому непродуманому, неясному і поспішному варіанті не підтримують ні вчителі, ні вузи. Це ще один приклад грубої надцентралізації в системі управління освітою.
В таких умовах неможливо говорити про досягнення високої якості освіти та її змісту. Держава створила не тільки жорстко централізовану і неефективну систему управління освітою, делегувавши освітні послуги місцевому самоврядуванню, а й не забезпечує освіту належним фінансуванням. Фінансів ледь-ледь вистачає на оплату праці освітянам та енергоносії. За останні 10-15 років ми живемо у стані постійного реформування системи освіти в Україні. Але чи можна ці „експерименти” над педагогами і дітьми, які проводяться в масштабах країни, насправді назвати реформами. Слід було добре подумати, перш ніж знищувати під видом реформ одну з кращих систем освіти у світі, принаймні у сфері природничих і точних наук.