Екорейтинг областей: Закарпаття друге після Буковини

Еклогічна ситуація кожної області оцінювалася за 6 показниками: викиди в атмосферу забруднюючих речовин; скидання стічних, шахтно-кар'єрних і колекторно-дренажних вод; частка питної води, яка за якістю не відповідає стандарту; створення особливо небезпечних відходів I-III класів (неонові лампи, батарейки, кислоти тощо); концентрацію нітратів у ґрунті; а також середньорічну дозу радонового опромінення, одержуваного людиною, що 80% часу проводить у приміщенні.

Була зроблена спроба провести паралель між вищезазначеними даними і двома показниками, які стосуються здоров'я людини: кількістю злоякісних новоутворень та середньою тривалістю життя загалом для чоловіків і жінок.

Як результат, найбільш небезпечними для здоров'я виявилися Дніпропетровська, Запорізька та Донецька області, найбільш безпечними - Чернівецька, Закарпатська та Волинська.

За словами екологів, українці, які проживають на Українському кристалічному щиті - насамперед у Кіровоградській та Дніпропетровській області - отримують підвищену дозу радонового опромінення. На Рівненській АЕС не передбачений проектом ставок-охолоджувач, з-за чого станція змушена використовувати води річки Стир, в якій час від часу екологи фіксують радіоактивний тритій. Якщо для України вміст тритію у воді не повинен перевищувати 30 тис. Бк/л, то у країнах ЄС допустима концентрація цього радіонукліду складає 100 Бк/л.

Примітно, що українські екологи не змогли надати необхідні дані щодо забруднення води і грунту, в тому числі і радіонуклідами. Деякі відкрито визнавали недосконалість існуючої системи моніторингу і зазначали, що за наявними даними ніяких узагальнень робити не можна. За словами експерта Національного екологічного центру України Віктора Мельничука, система моніторингу не працює належним чином останні десять років. 

«То бензину немає, щоб поїхати і взяти проби, то кадрів, - нарікає він. - Крім того, прив'язка до гранично допустимим нормам забруднення, що прийнято в Україні, - хибний шлях оцінки стану навколишнього середовища. Приміром, зараз екологи визначають, грубо кажучи, скільки дафній або личинок риб загине при тій чи іншій концентрації шкідливих речовин у воді, не беручи до уваги ситуацію в екосистемах, якість води, її здатність до самоочищення, відмінності від початкового стану».

Центральна геофізична обсерваторія у 2016 році перевірила на наявність нітратів грунт у тринадцяти областях України, у 2014-му досліджувала лише одну область, а до цього, в 2010-му - ще чотири.

З радіацією ще гірше. На територіях, прилеглих до уранових шахт Кіровоградщини, заміри рівня радіації не роблять. В Україні також немає актуальних карт забруднення територій радіоактивними цезієм і стронцієм. Єдину карту радіаційної активності з потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання надає Центральна геофізична обсерваторія України. «Оскільки гамма-випромінювання розподіляється більш-менш рівномірно по всій Україні (за винятком Чорнобильської зони та кількох районів на півночі Житомирської області) і до того ж постійно змінюється, ніяких серйозних висновків на підставі цієї картки зробити не можна», - запевняє заступник начальника відділу радіаційного екологічного контролю обсерваторії Жанна Лук'янова.

За наявності вичерпних даних щодо радіації, а також забруднення ґрунту і води Кіровоградська та Харківська область у рейтингу опустилися б нижче. Дослідження буде корисно українцям, які хочуть знати, яким повітрям вони дихають, яку воду п'ють і що може бути в тих продуктах, які вони їдять.