В Ужгороді вийшла книжка Петра Бронтерюка про закарпатську міліцію

Книжка ця є історією закарпатської міліції – від часу її заснування аж по сьогоднішній день. І все ж у виданні переважають як текстові, так і ілюстративні матеріали про одну з найбільш авторитетних та численних служб – службу дільничних інспекторів мі-ліції, в лавах якої на Закарпатті нараховується нині до 500 чоловік.

Умудрений життєвим і суто професійним досвідом, з вершини своїх красних і заслужених у Бозі та в людях 80 літ, автор розповідає про дільничних правоохоронців, які з-поміж інших його колег, є найближчими до лю-дей. Вони – це перша, а нерідко, як це переконливо аргументує і засвідчує фактами автор, – єдина в своєму роді допомога правова, соціальна, психологічна й фізична. Тож автор неспростовно, авторитетно доводить, що дільничних міліціонерів можна з повним правом вважати уособленням української міліції, її обличчям в очах громадянськості, бо саме після зустрічі з ними у громадян складається враження про роботу всієї нашої міліції.

Книжка „Разом з народом” складається з 18 розділів. Деякі з них є суто офіційними – нормативні акти, постанови, укази, розпорядження тощо для пересічного читача особливого інтересу не становлять, хоча вони теж є своєрідним літописом становлення та роз-витку міліції в Закарпатті, починаючи з жовтня 1947 року аж до сьогодення. Автор детально зупиняється на створенні закарпатської міліції, на поповненні її лав за рахунок місцевих кадрів – колишніх воїнів, партизанів, кращих народних дружинників.

У розділі „Вони очолювали закарпатську міліцію” Петро Бронтерюк не пропустив жодного імені, про кожного з них пише на основі архівних даних, звісно ж, додаючи при цьому щось своє, не відоме досі широкому читацькому загалу, побудоване на власних спостереженнях. Ось лише декілька з цих прізвищ: Герой Радянського Союзу, генерал-майор Олександр Тканко, генерал-майор Петро Соп-руненко, комісар міліції ІІІ рангу Юрій Мирний, полковник Петро Позняков, полковник Степан Бойко, генерал-майор міліції Михайло Лялько, генерал-майор Борис Лучок, генерал-лейтенант Володимир Сірик, генерал-лейтенант Геннадій Москаль та ін.

У розділі „Живі легенди” автор розповідає про відомих в області і за її межами працівників внутрішньої служби, дільничних міліціонерів, а також тих, хто сприяв успішній роботі правоохоронців. Серед них – всесвітній академік, генерал-лейтенант Петро Михайленко, народний академік Юрій Пітра, генерал-лейтенант, нині заступник начальника військової Академії в м. Києві Степан Руснак, відомий педагог і громадський діяч, кореспондент Українського науково-дослідного інституту педагогіки Іван Магула та інші.

Розділ „На передньому краї” Петро Бронтерюк присвятив ветеранам органів внутрішніх справ – ветеранам війни, серед яких – полковник внутрішньої служби у відставці Олександр Щурін, полковник міліції у відставці Степан Овсак, полковник у відставці Іван Ільчук та інші.

У повоєнні роки правоохоронці нашого краю активно боролися зі злочинцями, бандиами, удостоївшись посмертно звання Народного Героя. Ось їхні імена: старшина міліції Юрій Русин, молодший лейтенант Іван Мишук, молодший лейтенант Григорій Шутко, стар-шина міліції Йосип Синько, старшина Олексій Басараба.

А чи не забагато імен – живих і померлих, відомих і менш відомих міліціонерів, якими щед-ро рясніють сторінки видання? Петро Бронтерюк твердо переконаний, що кожне чесне ім’я працівника внутрішніх органів нашого краю повинно бути вписаним у літопис творення нашої історії, законності та правопорядку, без яких неможливе існування будь-якої держави.

Популярно, в дохідливій формі розповідає автор книжки про кожне районне відділення служби дільничних інспекторів Закарпатської області, про кращих його працівників, ветеранів-героїв. Окремі розділи присвячено спо-гадам ветеранів міліції, навчанню дільничних інспекторів, кримінальній міліції у справах не-повнолітніх, добровільним помічникам працівників органів внутрішніх справ.

Хай вибачать нам знані в області міліціонери, чиї імена залишилися, так би мовити, поза кадром – перелік їхніх імен, посад та звань зайняло б чималу площу газетної сторінки.

Лише кількома абзацами згадує Петро Бронтерюк – голова ради добровільної асоціації „Чорнобиль” органів внутрішніх справ Управи в Закарпатській області – про земляків-міліціонерів – ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, багато з яких, на превеликий жаль, відійшли у вічність, серед них і син автора цього видання – Віктор. Про Чорнобиль Петро Бронтерюк, який сам брав активну участь у приборканні тієї смертоносної стихії, написав окреме видання „Чорнобильський біль – книга пам’яті”, схвально зустрінутої читачами того ж таки минулого року. Понад півтора сотні закарпатців були обпалені чорнобильським пеклом, і хіба міг не відгукнутися автор про чорнобильський апокаліпсис окремим виданням? Люди чи-тають, співчувають, тужать, палять свічки за померлими в тому рукотворному страшному пеклі двадцятого століття.

Завершуючи нотатки про книжку Петра Бронтерюка „Разом з народом”, сьомої в твор-чому доробку автора, відзначимо, що во-на є також першим своєрідним пам’ятником сімнадцяти героям-працівникам міліції. Серед них п’ять дільничних інспекторів. Ну, а другий пам’ятник – героям Чорнобиля. Колеги Петра Івановича знають, а широкому колу читачів нагадаємо, що саме за ініціативи автора цього видання в Ужгороді їм споруджені пам’ятники. Як влучно висловився заслужений член Спілки журналістів України Микола Рішко, книжка Петра Бронтерюка „Разом з народом” є літописом мужності.

Видання щедро і змістовно ілюстроване, відзначається високим поліграфічним рівнем.

Немає бодай крихти сумніву в тому, що „Разом з народом” знайде дорогу до сердець і умів не лише працівників органів внутрішніх справ, але й до кожного, кому не байдужа історія нашої міліції, доля всіх і кожного, хто так чи інакше причетний до творення літопису закарпатської, воістину народної міліції. Хотілось би, щоб це добре побажання ви-правдовувала наша міліція на кожному кроці.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати