Орбану вже байдуже, чи відповідає стандартам український закон про освіту

Однак мало хто звертав увагу, що з угорського боку ситуація була іншою: протягом двох місяців керівник угорського уряду, прем’єр-міністр Віктор Орбан, уникав заяв з українського питання. Від Будапешта говорили два міністри: голова МЗС Петер Сіярто та міністр людських ресурсів Золтан Балог (це відомство відповідальне також за освіту). Перший грав роль "злого поліцейського", від нього лунали найжорсткіші заяви; другий був більш налаштований на співпрацю.

Наприкінці минулого тижня Віктор Орбан перервав мовчання, присвятивши Україні добрий шмат своєї промови на зустрічі із закордонними угорцями, і ця промова справді виявилася нерядовою.

По-перше, з його слів випливає, що навіть у разі позитивного для Києва рішення "Венеціанки" Будапешт не зніме претензій до мовної норми освітнього закону. По-друге, він попередив Київ про нові імовірні конфліктні питання. Такими можуть стати президентський законопроект про громадянство, законопроект про мови та питання реституції церковного майна, вирішити яке Порошенко особисто обіцяв угорцям.

"Європейська правда" публікує повний переклад українського блоку промови Орбана.

При цьому слід розуміти, що вона чітко відображає інтереси держави Угорщина, тоді як в України є свої власні, яка вона, власне, і відстоює у вказаних законі та законопроектах.

* * * * *

Мені варто висловитися щодо наших відносин з Україною.

Це – історія, яку я вважаю важкою і сумною.

Я можу казати так, адже в останні роки Угорщина послідовно виступала за Україну, навіть щодо найгостріших питань. І тут я кажу не просто про питання української незалежності, яку ми, очевидно, завжди підтримували. Угорщина також брала участь у найпалкіших європейських дебатах щодо України, послідовно виступаючи за тісніші зв'язки між Україною та Європейським Союзом.

Я був одним з тих – а часом навіть провідним гравцем – хто успішно просував надання українцям безвізового режиму з ЄС.

Та для нас все це перетворилося на сумну історію.

Це – суб’єктивний термін, але ми маємо підстави використовувати його. Адже після досягнення всіх цих результатів ми отримали обіцянки, що угорська громада в Україні за жодних підстав не може бути позбавлена своїх прав, що українці ніколи не знижуватимуть той рівень прав меншин, який вже досягнутий в Україні у відповідності до правил ЄС.

Але зрештою сталося саме це – протягом одного дня.

Це викликало запеклу полеміку Угорщини з Україною. Це не змінило нашого дружнього ставлення до України, але охолодило дружбу. Дуже важко співпрацювати з країною, яка явно дискримінує наших співвітчизників, що проживають на її території. Тож це – непростий виклик для зовнішньої політики Угорщини.

В даному контексті ми не будемо починати марну і філософськи неоднозначну дискусію про міжнародні стандарти захисту прав меншин, адже це – делікатне питання.

Натомість Європейський Союз твердо стоїть на заявах про те, що рівень прав меншин, який вже досягнутий і наданий, не може бути зменшений з жодної причини.

Цей рівень можна піднімати, але він ніколи не може бути знижений. І незаперечним фактом є те, що новий закон України "Про освіту" являє собою зменшення такого рівня у порівнянні з попередньою ситуацією.

Це є фактом навіть попри заяви України, що вона дотримується міжнародних стандартів у певній формі.

Я не знаю, чи є коректними ці заяви України, і мене це не обходить.

Натомість ми повинні опиратися на правила ЄС щодо заборони на скасування або зменшення таких прав.

Це стає тим більше важливим, тому що в Україні на порядку денному є як мінімум ще три важливих законопроекти і законодавчі ініціативи (які призведуть до зменшення прав меншин).

І якщо зараз не дати Києву зрозуміти, що країна, яка прагне рухатися ближче до Європи, повинна відповідати європейським стандартам і нормам, то, можливо, ми зіткнемося з аналогічною ситуацією після ухвалення наступних законів. Цей перелік включає такі законопроекти: про громадянство, про використання мови (прим.: є також альтернативний проект, до якого в Угорщини може бути більше претензій) і про реституцію та використання церковної власності (йдеться про обіцянку Порошенка часів президентської кампанії, яка так і не була реалізована).

Але згадуючи про потребу широких переговорів з Україною, було б справедливо також сказати, що в цілому Угорщина є однією з країн, що стабілізують регіон, і однією з небагатьох, які не тільки зацікавлені у забезпеченні регіонального миру та процвітання у Центральній Європі, але також посилено працює заради обох цілей.

Крім того, ми домоглися того, що і США, і Росія, і Німеччина, і Ізраїль, і Китай, і Туреччина – всі перелічені країни зацікавлені в успіху Угорщини. У нас немає ніяких конфліктів з будь-якою великою країною: навпаки, всі країни, які формують світову політику, зацікавлені в успіху Угорщини.
 

Віктор Орбан,

прем'єр-міністр Угорщини,
Будапешт, 9 листопада 2017 року