У п’ятницю, 13 жовтня, об 18:00 за місцевим часом, біля українського посольства в Будапешті відбулась акція із закликами до автономії угорців на Закарпатті. Приводом для проведення цієї акції стала мовна стаття в українському Законі «Про освіту». Про можливості дипломатичного врегулювання конфлікту між Україною й Угорщиною говоримо з дипломатом, екс-послом України в США, Канаді та Ізраїлі, письменником й громадським діячем Юрієм Щербаком.
– Чи існують дипломатичні можливості понизити цей градус протистояння між Києвом і Будапештом?
– Я гадаю, що існують, і думаю, що недаремно Міністр закордонних справ пан Клімкін поїхав до Будапешту, і намагався їх переконати в тому, що Закон «Про освіту» не несе в собі нічого негативного щодо національної угорської і румунської меншини. Можна побачити, що реакція кількох країн, які висловили невдоволення цим законом все-таки різна. Найбільш агресивно поводить себе Будапешт, і у мене таке враження, що вони готувалися до цього, і цей закон використовують як привід. Вони накопичували свої внутрішні сили на підтримку сепаратизму в Закарпатській області, і використали це. Наскільки відомо з офіційних коментарів – мало що вдалося Міністру закордонних справ України Клімкіну попри те, що він намагався переконати свого угорського колегу, але я вважаю, що не можна кидати зусиль, і велику роль там має відігравати Посольство: роз’яснювати, знаходити ті сили всередині Угорщини, які можуть зрозуміти цей закон. Я думаю, що це дуже важливо – дати багато прикладів європейської мовної політики щодо меншин, і доводити, що вцілому цей закон не суперечить європейським принципам.
– Для того, щоб намагатись дипломатично врегулювати кризу потрібно розуміти мотивацію. Якою може бути мотивація Будапешту, якщо ви кажете, що у вас складається враження, що вони до цього готувалися. Невже це підтримка регіонального сепаратизму в Україні?
– Безперечно. Це підтримка сепаратизму. Це наслідування російській політиці проведення гібридних воєн. Це є своєрідна гібридна війна, оголошена нам на Заході, і ми повинні з усією серйозністю поставитись до цього, тому що, фактично, відкрито проти України другий західний фронт, тому що те, що там відбувається, вимагає дуже серйозного до себе ставлення з боку не тільки місцевої влади в Ужгороді, бо ми знаємо, що вона часто буває абсолютно пасивна, і не бореться з тими тенденціями, це стосується і київської влади. Тепер, коли ця проблема виросла до рівня міжнародного європейського скандалу – очевидно, що Київ повинен вжити дуже серйозні заходи, і думати, як вийти з цієї ситуації.