Роман «№2» - це відверта розмова письменника зі своєю країною про все наболіле: про українське заробітчансвто, діаспортність, про любов людей до своєї країни і навпаки.
Остап Дроздов один із небагатьох українських письменників, який відвідує із презентаційними турами не тільки обласні центри, але й невеликі міста та селища. Письменник переконаний, що багатство цієї країни у її різноманітності, зокрема, у тих людях, які проживають у віддалених від великих міст населених пунктах.
Розмова із ужгородською публікою вийшла відвертою та щирою: Остап Дроздов вголос озвучував те, про що думає більша частина населення України, про що розмовляє на кухнях та в офісах. Та письменник впевнений: час озвучувати свої думки так, щоб механізм країни запрацював по-новому. Що час, врешті-решт, самоідентифікуватися як нація, прийти до тями від безпросвітньої брехні, якою нас годують від 24 серпня 1991 року.
Остап Дроздов зазначив, що книга писалася з надривом. «Я не знаю, що це за роман. Він і діаспорний, бо погляд на свою країну здалеку для мене особливо щемливий. Ця відстань є потрібною, щоб чіткіше бачити свою країну. Я занадто довго був і є в епіцентрі подій своєї країни, і зрозумів, що це мені заважає відчувати свою країну дуже глибоко. Мені потрібна була ця відстань, щоб мої персонажі любили свою країну через скло, через океан, гумові рукавички. І для мене отака холодна відстань до своєї країни є найбільшим проявом любові, бо тільки тоді можеш зрозуміти, за що ти безтямно її любиш. Мої персонажі люблять безтямно свою країну саме за таку відстань», – зазначив Остап.
Ужгородців вразила відвертість письменника: люди активно ставили запитання, дискутували та висловлювали своє бачення про стан країни сьогодні. Гості презентації розкупили романи «№1»та «№2» та в черзі за автографом, вже особисто, запитували про наболіле.
Презентовані книги можна взяти на прочитання у відділі художньої літератури бібліотеки, які автор люб’язно подарував, аби прочитати їх мав можливість кожен бажаючий.
Після роману «№2» Остап Дроздов бере літературну паузу, бо за його словами у цю книгу він вклав дуже багато себе. То ж ми терпеливо чекатимемо роману «№3» та наступного приїзду пана Остапа в Ужгород, повідомила Закарпаття онлайн бібліотекар відділу обслуговування ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка Мар’яна Ничка.