Протягом 2017-го року в рамках Платформи "Омбудсман+" громадські організації проводили всеукраїнський моніторинг забезпечення органами місцевої влади доступу до публічної інформації.
У ході моніторингу громадські експерти оцінили рівень доступу до інформації в обласних державних адміністраціях, обласних радах та міських радах обласних центрів по всій Україні. Зокрема, монітори проекту перевіряли відповідність офіційних документів органів влади Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також оприлюднення необхідної інформації на веб-сайтах і якість роботи з інформаційними запитами громадян – цю частину дослідження провів Центр «ЕЙДОС». Монітори Центру демократії та верховенства права оцінювали організацію спеціального місця для роботи запитувачів з документами, можливість запитувачів особисто подати запит, а у місцевих радах – ще й чи відкритий доступ усіх громадян на сесійні засідання.
Моніторинг доступу до публічної інформації у приміщенні розпорядників.
Монітори ЦЕДЕМ перевіряли забезпечення розпорядниками інформації "особистого" доступу до публічної інформації, а саме: як обласні державні адміністрації, обласні та міські ради приймають запити на інформацію, що подаються особисто, як вони організували спеціальне місце для роботи запитувачів із документами, а також, чи вільний доступ осіб до засідань місцевих рад.
На Закарапатті такі результати моніторингу забезпечення розпорядниками інформації "особистого" доступу до публічної інформації:
У міській раді Ужгорода організацію прийому запитів оцінено у 2,5 із 10 можливих балів; доступ до засідань – у 4 бали із 6 можливих, організацію місця для роботи запитувачів з документами – у 3 бали з 6 можливих. Загалом, за результатами моніторингу забезпечення розпорядниками інформації "особистого" доступу до публічної інформації, Ужгородська міськрада посіла одне з найгірших місць серед міських рад.
У Закарпатській ОДА організацію прийому запитів оцінено у 2 бали з 10 можливих балів, організацію роботи спеціального місця по роботі запитувачів з документами – у 3,5 бали з 6 можливих. Закарпатська обласна державна адміністрація посідає останнє місце серед ОДА.
Обласна рада отримала 2,5 балів з 10 можливих за організацію прийому запитів, організацію місця для роботи запитувачів з документами оцінено у 3 з 6 можливих балів, а доступ на засідання – у 4,5 бали з 6 можливих. Обласна рада зайняла одне з найнижчих місць серед обласних рад.
«Можна відзначити відсутність спеціальних місць для роботи з публічною інформацією та підготовлених кадрів, які могли б допомогти запитувачам. Ставлення розпорядників публічної інформації до запитувачів – вкрай негативне», – відзначив Олег Григорьєв, монітор Платформи «Омбудсман+» (ЦЕДЕМ).
Детальніше про результати моніторингу ЦЕДЕМ за посиланням.
Зазначимо, що на основі проведеного у 2017 році моніторингу в рамках Платформи “Омбудсман плюс”, ЦЕДЕМ видав рекомендації щодо забезпечення умов та безпосереднього доступу до публічної інформації в приміщенні розпорядників. У цьому виданні зазначені не лише проблеми, що виникли у запитувачів у процесі моніторингу, а й поради та позитивний досвід, який може стати прикладом для будь-яких розпорядників інформації. Окрему увагу також приділено рекомендаціям зі створення умов для запитувачів з обмеженими фізичними можливостями.
Завантажити рекомендації можна за посиланням.
Центр демократії та верховенства права (CEDEM) – це аналітично-адвокаційний центр, що працює в громадському секторі України з 2005 року, спрямовуючи свої зусилля на розвиток незалежних медіа, підтримку громадських платформ і рухів, а також побудову правової держави в Україні.
Як раніше інформувало Закарпаття онлайн, закарпатські ОДА Москаля та облрада Рівіса – останні в Україні за рівнем інформаційної відкритості за результатами моніторингу забезпечення «права знати» органами місцевої влади, проведеного центром «Ейдос» і Центром демократії та верховенства права у рамках платформи «Омбудсмен+».
Віталій Грегор 2017-10-09 / 14:54:24
А як інакше, який очільник, такий і доступ..