Закарпатський кінематографіст В’ячеслав Бігун став лауреатом 30 відзнак за 12 фільмів

Стрічки режисера демонструвалися на 28 українських кінофестивалях, здобувши 26 кіновідзнак. На рахунку режисера більше 100 показів, перегляди в 229 державах і територіях, тобто практично в усьому світі. Так маловідомий закарпатець за три роки став одним із найбільш титулованих сучасних українських кінорежисерів. Автора неодноразово відзначали й за популяризацію українського кіно.

Свою першу відзнаку режисер здобув в травні 2014 року за екранізацію оповідання О. Довженка – художній фільм «Мати. В ім’я мільйонів» на кінофестивалі в Естонії, а тридцяту – на Всеукраїнському кінофестивалі «Громадський проектор» у вересені 2017 за стрічку «Дума про сина (Серце мами Гонгадзе)». Образ України, втілений в образі жінки, приніс фільму ще три нагороди: гран-прі Всеукраїнського фестивалю «Пілігрим» (на чолі з М. Іллєнком), відзнаку за «Кращий фільм про сім’ю» кінофестивалю «Любов врятує світ» та нагороду «Кращій актрисі» (Леся Липчук) на міжнародному кінофестивалі в Канаді.

Додамо, що фільм «Мати» став чи не першим українським фільмом, чиї кадри спочатку здобули мільйон, а відтак – більше трьох мільйонів переглядів, демонструючи феноменальний інтерес до роботи режисера.

Найбільш відзначеним фільмом В’ячеслава Бігуна (8 відзнак, з яких 7 – українських) стала стрічка «Найближчі до Бога», – наразі чи не найтитулованіший український фільм про війну. В 2016-2017 рр. її відзначено за «Кращу операторську роботу» на кінофестивалі «Відкрита ніч», відзнаками на кінофестивалях «Місто мрії», «Дніпро-Сinema», «Зоряне містечко» (двічі), Канівському кінофестивалі та Міжнародному фестивалі історичного кіно.

Чотири відзнаки здобула авторське ессе «Лист Тарковському», по три – фільми про Лесю Гонгадзе (зокрема «Серце мами Гонгадзе») та «Її хліб насущний». Відзначено й такі стрічки режисера, як «Довженко. Український Гомер кіно», «Пенальті правосуддя», «Між пеклом і раєм», «Як тебе не любити», «Санктуаріум». Загалом наразі 12 стрічок режисера здобули 26 відзнак в Україні та 4 – за кордоном.

Крім того, фільми режисера демонструвалися в конкурсних і позаконкурснимх програмах десятків інших кінофестивалів в Україні за кордоном. Для прикладу, Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» номінував стрічку режисера «Пенальті правосуддя» на статуетку «Скіфський олень». Цей, мабуть, найвідоміший український фільм про права людини, демонструвався в більш ніж 25 країнах.

Кінематографічний професіоналізм В’ячеслава Бігуна відзначено журі фестивалів у різних номінаціях: режисура, операторська робота (3 відзнаки), актуальність погляду, сценарна майстерність, звукорежисура.

Стрічки режисера загалом тепло прийняли глядачі, відзначаючи їх сердечність, масштаб та історичну цінність, наділяючи його такими епітетами, як «український Спілберг», «закарпатський Параджанов» чи «закарпатський Тарковський».

Нагадаємо, що В'ячеслав Бігун ― кінематографіст і вчений-юрист, родом із Закарпаття. Народився в Тячеві, навчався й працював у провідних університетах і наукових установах (Львівський університет, Інститут держави і права НАН України, Гейдельберг, Сорбонна та ін.), юристом ― в Європейському суді з прав людини. Кандидат юридичних наук, магістр кіномистецтв. Найпродуктивніший український кінорежисер за даними каталогів «Українські фільми», виданих Держкіно у 2015 та 2016 роках, та Міжнародної кінобази (IMDb). Частину стрічок режисера представлено у вільному доступі.

Теги: кінематограф, кіно

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати