Байкар-публіцист Юрій Шип про три Рими і закарпатське село Великі Лази

Причому, з широкої панорами овидів християнства з найболючішими моментами його життя: гоніннями, хрестовими походами, інквізиціями, протестантськими та унійними рухами на історичному тлі Вселенської церкви в Україні та Росії з періоду Київської Русі до сьогодення (включно з історичною та релігійною долею Срібної Землі та безпосередньо села Великі Лази).

Юрій Шип досліджує, що було і є в посвареному християнському світі, шукає в причинно-наслідковому ключі відповідь на запитання: чому так сталося? Доказово аргументує своє ставлення до тих чи інших подій та явищ релігійного і світського життя, в тому числі й конфесійних відносин на Закарпатті з найдавніших до наших часів (у контексті багатостраждальної долі Мукачівської греко-католицької єпархії).

Про старанну підготовку Юрія Шипа до дослідження з усвідомленим почуттям відповідальності засвідчують використані ним значущі та рідкісні джерела Святого Письма, праці істориків, богословів та релі-гієзнавців, названих у вступі та довідці після «Підсумкової медитації». Правдивість тексту автора поглиблюють і вдало використані переконливі світлини до них, довідки, архівні й інші конкретні публікації та ілюстрації про важливі події з життя української греко-католицької церкви, спекуляції «Третього Риму» тощо. Викривальним пафосом особливо пройняті ті сторінки книжки, де йдеться про недругів християнської злуки до й після великого розколу (1054), Берестейської' (1596) та Ужгородської (1646) уній, Львівського лжесобору (1946) та «Саморозпуску» Мукачівської греко- католицької єпархії (1947).

На цьому тлі аналізується політика, характер і поведінка Російської пра-вославної церкви Московського патріархату, нищення нею Київської митрополії, Українськоі греко-католицько церкви включно з парафією в селі Великі Лази, більшовицьким режимом та ії сучасною долею. У розділах, присвячених шовіністичним та

«месіанським» зазіханням Росії, особливо в період засилля більшовизму, Юрій Шип продовжує тезу англійського історика Арнольда Тойнбі: «Ми бачимо, як марксизм перетворюється на емоціональну та інтелектуальну заміну православного християнства з Марксом замість Мойсея, Леніном замість Меси і зібраннями їхніх творів замість Святого Письма...»

Поряд із цим Ю.Шип не холоднокровно констатує факти й події історичної правди, а щиро й відверто виражає свою позицію та ставлення до них у віршових відступах, як і в розділах, де йдеться про рівноапостольних Кирила й Мефодія, іконоборство, папство, атеїстизацію Закарпаття і села Великі Лази, а також православізацію поселення тоталітарним режимом із болісними рецидивами в пострадянський період.

Право на це він мудро забезпечив собі у самій назві книжки, що розпочинається словами «Переказ у роздумах...» У такий спосіб він «розв'язав собі руки» для вільної можливості не тільки дотримуватися діалектичного принципу вивчення та оцінки явищ і подій у їхньому розвитку, а й давати їм на підвалинах історичної бібліографії оцінку в своїй інтерпретації.

З огляду на це, виправданими є як обрамлення широкого історичного тла взаємин «трьох Римів» одним селом, так і повтори, роздуми, екскурси в минуле, використання синтаксичних інверсій та науково-публіцистичного і художнього стилів. Як на мене, то ними Юрій Шип вправно послуговується з метою логічноїзавантаженості для наголосу на важливе явище чи подію.

Вони найхарактерніше і самобутньо виражені в поетичних узагальненнях (де йдеться про історичне Закарпаття), на кшталт: Спадщиною прабатьків Гідно й ревно дорожи. Віру їх, любов і гнів, Як зіницю бережи.

Ці та інші вартості засвідчують сучасну значущість видання. Передусім як такого, що цікаво й оригінально висвітлює історію християнства на теренах України, Закарпаття через багатовікову призму села Великі Лази й долю їхніх кращих синів. Маємо на увазі повноформатні нарисові оповідки про Федора Корятовича, Михайла Балога, Андрея Шептицького, Иосифа Сліпого, Теодора Ром-жу, Михайла Дзуровчика та інших духовних світочів і патріотів України.

...Попри те, що в цьому науково-популярному дослідженні автор, не претендуючи, як сам наголосив у вступі, на вичерпне висвітлення порушеної теми, він вдало заявив про себе як письменника, історика та релігієзнавця.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати