Про роботу соціальних служб на Донеччині на нагальні проблеми розказали Оксана Родіонова, директор Добропільського районного центру соціальних служб у справах сім'ї дітей та молоді та Ганна Агішева, директор Добропільського міського центру соціальних служб у справах сім'ї дітей та молоді (Донецька область). До дискусії приєдналися Тетяна Хорошилова, ГО «Закарпаття-Донбас» та Анжела Бабкіна, Радник Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб в Закарпатській області.
Йшлося також про співпрацю соціальних служба двох областей та громадських організацій.
Соціальні працівники Донеччини прибули в Ужгород у рамках програми «Містки громадської активності», які передбачають національні обміни географічно протилежних регіонів. «Ми працюємо кожен сам по собі, тому такі зустрічі дуже ефективні для обміну досвідом, а також для подолання стереотипів, які складаються в тому чи іншому регіоні», - сказала Тетяна Хорошилова.
Ганна Агішева розповіла, що на Донеччині соціальні служби тісно співпрацюють із громадським сектором, волонтерами. Хороші приклади співпраці із соціально відповідальним бізнесом. «Громадські організації беруть на себе вирішення правових питань, психологічної допомоги, гуманітарної тощо,- каже Ганна Агішева.- Соціальні служби РДА укладають соціальні контракти на рівні районів з бізнесовими структурами».
Оксана Родіонова розповіла також про три інноваційні молодіжні центри, створені в Добропільському районі. Значна частина роботи тамтешніх соціальних служб пов’язана з переселенцями, яких на територіях, близьких до лінії розмежування, десятки тисяч.
Анжела Бабкіна, яка зараз є радником Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб в Закарпатській області, знає роботу соціальних служб обидвох районів: 14 років працювала у системі соціальних служб у Добропільському районі та два роки в Ужгороді. Анжела Бабкіна зауважила, що роботи у соціальних служб завжди вистачає, вона непроста і потребує залучення багатьох фахівців. «Був у нас випадок-запит від переселенців, які проживають на Закарпатті, а їхня донька жила у Криму. Її чоловік втратив роботу, почав піднімати руку на сім’ю, жінка вирішила виїхати до батьків. Ми її консультували, а потім допомагали юридично та гуманітарною допомогою, долучилося багато організацій», - розповіла Анжела Бабкіна.