Знання державної мови створює для угорців більші шанси отримати гідну освіту і стати спеціалістом в Україні – Бабіля

Святослав Бабіля, координатор громадського спостереження за ЗНО в Закарпатській області Громадянської мережі «Опора», апелює до офіційних даних по ЗНО різних років. Експерт звертає увагу на те, що випускники шкіл з навчанням мов нацменшин мають нижчі результати по багатьох предметах.

«Якщо проаналізувати результати ЗНО, посилаючись на сайт Центру оцінювання якості освіти, результати у середньому нижчі, ніж в інших україномовних закладах. Наприклад, візьмемо Берегівський угорськомовний та Великоберезнянський район, який вважається біднішим і менш забезпеченим. 26% не складають ЗНО у Берегівському районі і тільки 13% у Великоберезнянському. Менше, ніж 120 балів набрали 2 % у Великоберезнянському і 31% у Берегівському районах», – коментує Святослав Бабіля.

«Не йдеться про предмет українська мова чи історія. Візьмемо математику, біологію, хімію, результати ЗНО гірші в угорськомовному районі. Логічний висновок: шанси вступити на держзамовлення в українські виші в угорців нижчі у принципі. Бо вони отримують нижчі бали на ЗНО і, таким чином, не зможуть отримати вищу освіту в Україні, відповідно не зможуть будувати кар’єру. Тому ця проблема якраз потребує нагального вирішення. Нововведення щодо мови навчання скоріше поліпшать шанси з угорських шкіл України отримати достойну освіту і стати спеціалістом в Україні», – зазначає Бабіля.

Експерт переконаний, що українська мова не заважатиме зберегти угорцям чи іншим нацменшинам свою ідентичність, а шанси випускників шкіл нацменшин на вищу освіту будуть такі ж, як і в інших українців.

Ужгородка Габріела Руденко чудово володіє українською та угорською. «Я з угорськомовної родини, але більш інтегрованої в українське суспільство, вочевидь саме тому мене дали навчатися в українську школу. Звісно, це мені допомогло здобути вищу освіту в україномовному виші, але угорську мову я дещо призабула, бо більше у побуті та житті використовую українську. Хоча в дитинстві я найкраще у нашій родині володіла угорською.

Рената Мойш-Шіман має румунське коріння, працює на держслужбі та успішно використовує знання з обидвох мов. Дівчина теж вчилася в українській школі, закінчувала університет у Тернополі. «Прикро, коли чуєш, що родичі не зможуть вчитися мовою, якою володіють і говорили предки при різних владах. Я особисто навчалась українською, але володію румунською. Якщо не вчити, мова забудеться однозначно», – каже вона.

На Закарпатті діє 118 шкіл, де навчання здійснюється мовами нацменшин. Із них, 99 державних та 5 приватних – угорською мовою, 14 – румунською, одна – словацькою та шість російською. Всього на Закарпатті діє 657 шкіл.

Теги: освіта, мова, нацменшина

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати