"Я вважаю, що те, що відбулося воно відповідає Конституції. Для нас було важливо не порушувати Конституцію, але ми в даному випадку йдемо на те, щоб дитина під час початкової школи почала вчити українську мову і далі продовжувала нею навчання", – сказала міністр.
Одразу після прийняття закону "Про освіту" у Верховній Раді румунська спільнота Чернівецької області попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він мовляв "неконституційний".
"Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", – йдеться у відкритому листі.
Занепокоєння мовною статтею президенту адресувала і угорська спільнота Закарпаття.
Водночас Гриневич пояснила, що наразі склалася ситуація коли діти нацменшин, "закінчуючи школу за бюджетні кошти, не володіють українською мовою".
"Більше того – вони не можуть вступати до вищих навчальних закладів нормально. Тому що вони складають, наприклад, зовнішнє незалежне оцінювання з дуже низьким результатом.
І в зв’язку з цим ми отримуємо такий анклав де виходить дитина з повною середньою освітою, але вона не може спілкуватись державною мовою, вона ніколи не потрапить на державну службу", – пояснила міністр.
Вона також додала, що "діти з інших мовних груп – такі як угорська, румунська – взагалі стають ізольованими від іншої частини України".
Стаття 7, яка стосується мови навчання, викликала у залі Верховної Ради бурхливі суперечки.
Її текст погодили після обговорення в робочій групі за участю фракції, які виявили бажання: "Народний фронт", "Блок Петра Порошенка", "Самопоміч", "Батьківщина" і декілька позафракційних депутатів.
Версію статті підтримало міністерство освіти і профільний комітет Верховної Ради.
Стаття передбачає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях державною мовою в державних і комунальних закладах.
Нацменшинам гарантують право навчатись в комунальних дошкільних закладах "поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини".
Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою нацменшини поряд з державною, і не поширюється на класи (групи) з навчанням української мови.
Корінним народам України гарантують право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу.
Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
За цією ж статтею, заклади освіти забезпечують обов'язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити профдіяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладати одну або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами ЄС.
За бажанням тих, хто отримує професійну та вищу освіту, заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу чи національної меншини як окремої дисципліни.
Особливості використання мов в окремих видах та рівнях освіти визначається спеціальними законами.
Ті, хто почали навчання у школі до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжать здобувати освіту за правилами, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
Ділитись
На головну
Версія для друку
Переслати
