Новорічне привітання президента Віктора Ющенка

Віктор Ющенко

На порозі нашого дому - новорічна година. З цього зимового повітря, що огортає Святу Софію, в Україні народжується свято.

У моєму серці спокій і впевненість за нас усіх.

Я хочу сказати вам прості і близькі слова. Це слова любові, вдячності і підтримки до кожного з вас: до знайомих і незнайомих, рідних і далеких – добрих, прекрасних людей, нашого народу, до якого належу серцем і душею, без якого не мислю свого життя.

Чи зручно президенту говорити про свої почуття? Так, я глибоко впевнений, що так. Сьогодні про найглибші переживання, про ставлення одне до одного маємо говорити всі - у наших сім’ях, у святкових товариствах, не забуваючи ні про кого, про жодне найсамотніше серце.

Минув складний рік. Прожито багато піднесень, драм і радощів, але ми сильні і ця добра і тверда сила продовжує наш шлях.

Я не омину політики. У житті країни відбулися зміни. Ми обрали новий парламент і значення цього вибору більше, ніж політика.

У наших руках великий, дійсно життєвий шанс. Ви, дорогі співвітчизники, зупинили загрози, породжені зрадою і розбратом політиків.

Ви сказали своє слово і це сильний урок - завдяки вам влада вчиться змінюватися. Я зробив усе, щоб ця наука почалася, і я зроблю все, щоб вона не була втрачена.

Рік, що минає, дав багато надій і обіцянок. У році, що приходить, вони повинні стати практичним результатом

Найважливішим для мене було економічне зростання, боротьба з бідністю і безумовно соціальні ініціативи, що стосуються майже 35 мільйонів людей. Моя позиція категорична - вони мають і будуть виконані.

Ми вивели український корабель з виру і тепер час для спокійної і злагодженої роботи.

Я почав зі слів про ставлення одне до одного. Прості істини: любов, співпереживання, підтримка - вони головні, найголовніші.

Україна була єдиною у радості, коли здобула перемогу у праві прийняти Євро-2012. Не майте сумніву: змагання буде гідно проведене у нашій державі.

Україна була єдиною у горі, коли втратила невинних людей у немислимих аваріях у Дніпропетровську і на шахті імені Засядька. Ці катастрофи, їхні жертви, їхні причини не будуть забуті.

Щось дуже важливе зрушилось у нас всередині, коли ми разом зі 193 державами світу вшанували пам’ять Голодомору і усвідомили його причину – зрештою, ми усвідомили себе єдиною нацією.

Ми були єдиними у багатьох напружених, драматичних, але й обнадійливих ситуаціях.

Нам дуже багато належить змінити. І ця зміна полягає у нас самих.

У країні маєте з’явитися настрій піднесення. У країні мусить постати культура дбайливого господаря, небайдужого до того, у якому стані його дім, під’їзд чи то вулиця. Цей господар кожен з вас.

Нам треба думати про життя і діяти задля життя. Задля наших дітей, жінок, батьків. Задля продовження роду, задля його здоров’я і його майбутнього.

Ми здатні відновити правду про нашу історію. Ми здатні зрозуміти суть нашої приналежності до України.

Ми здатні на глибші добріші, толерантніші взаємні почуття. І про це треба говорити щодня і щодня діяти. Бо є наше з вами неповторне життя, є держава, є віра у наш успіх.

Усе буде добре. Хай новорічний вітер понесе ці слова від Софії до Говерли, від Говерли до Криму, до нашого Сходу, до нашого Заходу, до нашого Півдня і нашої Півночі.

Надходить рік великих можливостей. Я прошу у Господа міцного здоров’я, щастя і добра для кожного з вас, для кожного з нас, для наших сімей і нашого народу.

Я вітаю вас, мої дорогі співвітчизники, з Новим 2008 роком!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати