У Берегівській райраді у зверненні до Порошенка знову порушили "мовне питання"

Тим часом на думку депутатів Берегівщини, більшість яких є представниками керованих з Будапешту партій КМКС та ДПУУ, вказані зміни начебто обмежують можливості використання мов національних меншин у публічних сферах суспільних відносин.

Зокрема, як інформує одне з регіональних видань, вони вважають, що пропоновані зміни звужують можливості для вивчення рідної мови в освітніх закладах як дисципліни. Тому вони вважають доцільним викласти пункт 4 статті 7 законопроекту у слідкуючій редакції: "Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома та більше мовами – державною, а також однією або кількома офіційними, використовуваними в Євросоюзі".

Депутати вважають, що пропоновані зміни до Закону "Про освіту" суперечать діючій Конституції України, де йдеться про те, що "громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти"  (частина 5, стаття 53 Конституції України). Хоча вказаними змінами до закону про освіту право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови не забирається.

На сесії говорилось також, що право на освіту рідною мовою для низки національних меншин України (болгарів, молдаван, румунів, угорців тощо) випливає не лише з положень сучасного законодавства, а набуті ними десятиліттями і практикувались в інших державних формаціях, в яких раніше перебували території їх традиційного поселення. Нині ж, начебто, відбувається спроба скасувати уже звичні звичаєві права осіб, що належать до цих спільнот.

Пропоновані зміни, на думку депутатів Берегівської райради, суперечать також міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері захисту прав та свобод людини загалом і національних меншин зокрема. Це при тому, що, як уже наголошувалося, насправді вказані зміни лише створюють можливість впровадження в українській освіті нині чинних європейських норм у сфері освіти, забезпчення прав національних меншин і функціонування державної мови. А "уже звичні звичаєві права", включно з відкриттям на Закарпатті  фінансованих з Угорщини закладів освіти, в яких викладання ведеться виключно угорською мовою і викладається угорська версія історії, загалом - виховується ментальність громадян не України, а сусідньої держави, були здобуті за сприяння офіційного Будапешта в часі слабкості державних інституцій України.

ДО ТЕМИ:

Як Угорщина через освіту створює на Закарпатті свій анклав

Теги: освіта, угорці, нацменшини

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати