У суботу, 1 липня, в урочищі Мала Гора поблизу Берегова відбулися урочистості з нагоди відкриття меморіального знаку – верху високої шапки вершника-кочівника начебто епохи здобуття угорцями Батьківщини (885-886 років). Могилу вершника на цьому місті у 1890 році знайшов закарпатський історик Тиводар Легоцький, а сама знахідка зараз зберігається в Національному музеї в Будапешті.
У відкритті меморіального знаку, під час якого домінувала символіка Угорщини - стрічки в угорських кольорах, прапор Угорщини і "прапор Арпада", вяли участь голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль, мільярдер закарпатського походження Алекс Ровт, власник і засновник підприємства "Чизай", на землях якого й стоїть відтепер монумент, Геннадій Гутман, колишній "губернатор" Закарпаття, екс-народний депутат України, її екс-посол у Чехії, а нині директор Інституту транскордонного співробітництва Сергій Устич, екс-голова Конституційого Суду Андрій Стрижак, екс-ректор Національної академії СБУ Віктор Микулін, який нині працює заступником у керівника ЗОДА Геннадія Москаля, нардеп Василь Брензович і екс-нардеп Михайло Товт, міський голова Берегова Золтан Бабяк, голова Берегівської РДА Іштван Петрушка і райради – очільник KMKSZ Берегівщини Йосип Шін.
З угорського боку були державний секретар Арпад Янош Потапі, голова адміністрації Саболч-Сатмар-Березької області Оскар Шестак, представники консульств на Закарпатті, високопосадовці з Угорщини, представники угорських громад з Хорватії, Румунії та Словаччини.
Утім, що суттєво в цій ситуації, як стверджують археологи України, Словаччини та Чехії, які спільно спростовують угорську історичну міфотворчість, археологічно не підтверджено сам факт проходження угорців на чолі з Алмошем наприкінці ІХ ст. н.е. через Верецький перевал і територію Закарпаття. Імовірний маршрут, яким скористався вождь кочовиків, – це Дунайський коридор (територія між Південними Карпатами і Дунаєм), який номади використовували споконвіків.
А свалявські, берегівські та земплинські знахідки з поховань вершників-кочовиків, які раніше увійшли в наукову літературу як суто угорські з початку Х ст. н.е., належать печенігам кінця цього самого сторіччя.
