Москаль пообіцяв урядовцям перестати саботувати реформу самоврядування і представити проект перспективного плану Закарпатській облраді

Закарпаття виявилось єдиним регіоном, у якому досі не прийнято перспективний план формування територій громад області. Проте навіть без плану три міських та дві сільських громади таки змогли об’єднатися. Ще одинадцять громад чекають своєї черги, бомбардуючи обласну державну адміністрацію відповідними заявками.

- Ми відправили заявку на об’єднання ще у січні цього року, але отримали від ОДА лише відписки, – розповіла під час круглого столу, що проходив у готелі «Камелот» неподалік Ужгорода і був присвячений досягненням і новим завданням реформи місцевого самоврядування й територіальної організації влади в Україні, Холмківська сільська голова Тетяна Вачіля.

В особистих розмовах жителі Закарпаття, що беруть участь у реформі, стверджували, що головним опонентом децентралізації у регіоні є голова тамтешньої облдержадміністрації Геннадій Москаль. Саме тому до початку круглого столу зберігалася інтрига: прийде Москаль чи ні? І якщо прийде, підтримає він чи засудить дії представників Мінрегіону? Проте той розвіяв усі сумніви – він не тільки взяв активну участь в круглому столі, але й наступного дня завітав із своїми заступниками на відкриття Центру розвитку місцевого самоврядування, а також взяв участь у поїздці з делегацією до окремих громад.

Закарпатські "децентралізатори" та гості з Києва на відкритті регіонального Центру розвитку місцевого самоврядування

- Реформа децентралізації – це спосіб шукати кращої долі для себе і для громади, – сказав Геннадій Москаль. – Обласна адміністрація не має жодних проблем із втіленням реформи. Так, нас є за що критикувати, але ми хочемо діяти за прислів’ям: сім раз відміряй і один раз відріж. Ми вже маємо перед собою чудовий приклад Тячівської ОТГ, яка може бути взірцем не тільки для Закарпаття, але й цілої України…

Децентралізація на Закарпатті сприймається позитивно, але...

Загалом тональність виступу голови ОДА та інших представників влади на Закарпатті була наступна: «ми двома руками за децентралізацію, але…» Кількість та якість цих «але» у різних закарпатських урядовців відрізнялася.

Серед закидів реформі – недостатня законодавча підтримка, спроби певних депутатів створювати об’єднані громади лише для того, щоб «навічно закріпитися в обласній раді»; самоуправство місцевих органів влади тощо. Однак ніхто не міг не погодитися зі словами першого заступника міністра регіонального розвитку В’ячеслава Негоди, який зауважив: «Існуюча система організації виконавчої влади неефективна і призводить до цілого ряду проблем, актуальних і для Закарпаття: з неналежним використанням землі та ставків, з незаконною вирубкою лісів, з ремонтом доріг і з багатьма іншими напрямками».

Деколи відгуки окремих представників владних структур на Закарпатті видавали їхню явну необізнаність у сутності реформи.

- Всі ми одностайно і однозначно підтримуємо курс проведення реформи децентралізації влади, яким треба йти чітко і рішуче, – по-радянському розпочав свою промову перший заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто. – Закарпаття не було б таким дотаційним, якби ми мали більше самоврядності і самостійності. Але у нас багато регіональних особливостей. Наприклад, деякі села не можуть домовитися між собою, де буде центр громади. Якби це вирішили згори, реформа пішла б швидше…

Йосип Борто не знав, що у проекті перспективного плану, власне, і рекомендується, які населені пункти мають стати центрами громад. Загалом із перспективним планом на Закарпатті вийшов справжній детектив. Спочатку у ньому було 38 громад (саме цей варіант вважає найкращим неурядовий експерт з питань децентралізації влади Юрій Ганущак та інші фахівці). Однак у формування плану втрутилися місцеві еліти, пропонуючи створити понад 50 і навіть понад 90 об’єднаних громад. Врешті-решт з чотирьох основних варіантів перспективного плану не змогли прийняти жодного. Відповідна комісія Закарпатської ОДА не збиралася протягом цілого року.

Однак тепер Геннадій Москаль пообіцяв вже найближчим часом будь-що представити узгоджений перспективний план обласній раді, яка має проголосувати за нього. Більшого від закарпатських можновладців не вимагали.

Знайомство з одним з варіантів перспективного плану Закарпаття

Одним з їхніх аргументів щодо обережності (а відтак і повільності) запровадження реформи була так звана проблема нацменшин, яких на Закарпатті більше сотні. Мовляв, що буде, якщо угорці об’єднаються в окремі етнічні громади, котрі згодом де-факто перетворяться в окремі держави. Адже державний вплив на ОТГ є мінімальним. Саме тому по завершенні круглого столу урядова делегація вирушила до, мабуть, найвіддаленішого угорського села на Закарпатті – Пийтерфолво Виноградівського району буквально у 2-3 км від кордону.

Однак сільський голова Пийтерфолво Валентин Товт поспішив запевнити високих гостей у тому, що його село охоче об’єднуватиметься із сусідніми, які висловлять таке бажання. А директор місцевої школи розповіла, що всі її учні добре володіють українською мовою та відзначають українські свята нарівні з угорськими, почуваючись насамперед громадянами України.

Навіть у приватних розмовах представники Закарпаття заперечували існування будь-якого сепаратизму у своєму краї, наголошуючи на тому, що усім без винятку національним меншинам набагато вигідніше зберігати свій статус в Україні, ніж намагатися об’єднатися з відповідними країнами, де вони стануть звичайними «людьми зі сходу».

Керівники і мешканці громад на Закарпатті не вважають, що велика кількість нацменшин в регіоні завадить децентралізації

Того дня урядова делегація побувала також у Тячівській міській та у Вільховецькій сільській об’єднаних громадах.

Четверо з п’яти голів Закарпатських ОТГ (зліва направо): Іван Ковач (Тячівська ОТГ), Іван Погоріляк (Перечинська ОТГ), Степан Бобик (Іршавська ОТГ), Михайло Цірик (Вільховецька ОТГ)

Мені, чомусь, найбільше запали у пам’ять слова голови Тячівської ОТГ Івана Ковача, який сказав, що цьогоріч виконком громади планує виділити на будівництво доріг до тих населених пунктів, які долучилися до Тячева, 8-10 млн грн. Ось реальна вигода від об’єднання. Також пан Ковач озвучив наступні дані:

- До об’єднання сукупний дохід усіх населених пунктів, що приєдналися до нас, сягав близько 300 тис грн на рік. Це при тому, що на утримання дитячих садочків, клубів та апарату сільрад було потрібно близько 4,8 млн грн. Але ми свідомо взяли на себе роль донора, бо розуміли, що після об’єднання матимемо утричі більше, ніж зараз. І от результат: минулоріч ми скерували близько 18 млн грн на покращення інфраструктури периферійних населених пунктів громади.

Голова Тячівської ОТГ Іван Ковач розповідає про досягнення громади після об'єднання 

Останнім пунктом нашої подорожі була Вільховецька об’єднана громада, приміщення виконкому якої є не гіршим, ніж у аналогічних структур Європи. А місцева амбулаторія за зовнішнім виглядом та рівнем забезпечення перевершує і деякі столичні лікарні.

В амбулаторії Вільховецької ОТГ 

Мимоволі спадало на думку порівняння з євроремонтом, який відбувся не тільки у цих приміщеннях, але й у свідомості членів об’єднаної громади, які вже починають звикати до життя, коли добробут усіх залежить від кожного зокрема.

Теги: громада, децентралізація, саботаж

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати