Земля "зависла": замість школи і садка в Ужгороді – пустир (ФОТО)

Не все чисто не лише на ділянці, а й у документах -  адже одні депутати-попередники дозволили віддати землю, а їх наступники аж через 10 років показали – категорично з цим не згодні. То ж кому, врешті, дістанеться ця земля? Це вирішуватиметься публічно, в судах, чи кулуарно? Останнє може нести корупційні ризики – адже мова йде чи не про останній вільний від забудови шмат в ужгородському мікрорайоні Боздош.

Трикутник чагарників 

Сьогодні ділянка у вигляді трикутника заростає чагарниками і практична користь з неї – хіба що косіння трави для домогосподарств, що неподалік.

А ще у 2011-му році міська влада на чолі із тодішнім головою Віктором Погореловим гучно заявляла, що тут буде для мікрорайону «Боздош» школа та садок. В електронних ЗМІ ще й досі можна знайти фото градоначальника на фоні пустиря – мовляв, вказує на місце школи та садка.

Але наприкінці каденції – у вересні 2015 року,  мер Ужгорода констатував: «У Боздоші школи не буде, бо певна група осіб, не хочу їх називати, блокувала це рішення».

То що ж сталося насправді?

Як виявилося, всьому виною – депутати міськради третього скликання. Тоді, уже далекого від нас 2001-го року, обранці надали підприємству «Дукат» у постійне користування цю землю – для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу. До слова, без торгів – тоді цього не вимагав закон. А політичної волі розпорядитися землею прозоро і публічно, схоже, не було.

Але віз і нині там. Сьогодні на ділянці, по суті, пустир із чагарниками, та й на Публічній кадастровій карті України земля не позначена.

Єдине, що видно неозброєним оком – фундамент для огорожі.

Як стало відомо із відповіді заступника директора департаменту міського господарства Ужгородської міськради Володимира Бабидорича, судова тяганина за землю триває й досі. І нині справу про те, кому ж повинна належати вільна від нерухомості земля, розглядає Вищий господарський суд України.

Школа чи спорткомплекс – залежить від Феміди

Проаналізувавши матеріали судових справ, ми спробували відтворити хронологію основних подій та виокремити найцікавіші факти.

Отже, як з’ясував автор, у червні 2011-го року депутати каденції мера Віктора Погорелова прийняли рішення №179, яким скасували документ попередників 2001-го року щодо надання  в користування земельної ділянки на 1,4 гектари для підприємства «Дукат» – аби звести спортивно-оздоровчий комплекс.

ТОВ «Дукат-Ужгород» (правонаступник підприємства «Дукат» – Авт.) звернулося до Господарського суду Закарпатської області із вимогою скасувати таке рішення обранців. Як йдеться у матеріалах судової справи, фірма-позивач твердить, що почала освоювати ділянку, зокрема, проклала мережі та здійснила роботи з буріння свердловини. Також розроблено проект відводу земельної ділянки.

Присутній на засіданні представник прокуратури сказав про безпідставність позовних вимог та засвідчив, що прийняте міськрадою рішення про скасування документу 2001 року відповідає законодавству.

На суді було озвучено і позицію Головного управління Держкомзему в області – спірна ділянка не використовується, будівництво спортивно-оздоровчого комплексу не розпочато, право постійного користування ділянкою не посвідчено. Ці відомості зафіксовані в акті перевірки.

У підсумку суддя Швед став на сторону міськради і вирішив: у позові фірми «Дукат-Ужгород» відмовити повністю.

Себто, іншими словами, Феміда дала зелене світло ідеї депутатів та мера – зводити на трикутнику навчальні заклади.

Більше того, таке рішення підтвердили і у Львівському апеляційному господарському суді. У місті Лева позивач твердив Феміді, серед іншого, що саме з вини чиновників міськради не виготовлено документи щодо права користування землею. На це судді зазначили, що позивачу нічого не заважало протягом 10 років звернутися власне до суду для захисту своїх прав.

Але на цьому тяжба не закінчилася. Юристи ТОВ «Дукат-Плюс» звернулися до Вищого господарського суду України. І тут колегія суддів дійшла висновку, що постанови нижчих судів треба скасувати і розпочати розгляд справи наново.

«Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій не можуть вважатися такими, що встановлені з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України», – йдеться у постанові.

Справа в тому, що у 2001 та 2011 роках в Україні діяли різні Земельні кодекси. І у контексті перехідних положень – тут вища Феміда вирішила, що треба переглянути, чи мала міська рада право скасовувати рішення про право постійного користування землею.

Уже у 2012 році суддя Олег Васьковський (нині – голова Господарського суду Закарпаття – Авт.) вирішив скасувати рішення Ужгородської міської ради 2011 року – щодо повернення землі у власність громади. Тобто, цього разу фірма «Дукат-Ужгород» виграла позов. Хоча, наприклад, як зафіксовано у справі, присутній прокурор вважав сам позов незаконним.

У суді дійшли висновку, серед іншого, що позивач – ТОВ «Дукат-Ужгород» -  набув право на одержання земельної ділянки у користування і має право вимагати оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою.

Таке рішення судді Васьковського у своїй постанові підтвердив і Львівський апеляційний господарський суд.

І хоча Феміда вирішила, що міська рада Ужгорода не мала права скасовувати рішення 2001-го року, депутати каденції 2010-2015 років однаково не дали дозвіл приватній фірмі на подальші роботи щодо освоєння ділянки. Так, як уже згадано, територія і досі не означена на Публічній кадастровій карті України.

І от щодо цього, як стало відомо авторові, у ТОВ «Дукат-Ужгород» знову вирішили шукати правди в суді. Зокрема, у фірмі попросили Феміду визнати її право на користування землею та надати право на виготовлення документації – для реєстрації права користуватися ділянкою. Серед багатьох доводів Феміді позивач наголосив і на тому, що справно платить до бюджету земельний податок. 

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ірина Ушак у липні 2016 року задовольнила лише одну вимогу – визнати за ТОВ "Дукат-Ужгород" право постійного користування земельною ділянкою площею 1,4 га на підставі рішення ради від 2001 року.

Таке рішення у жовтні 2016 року підтверджено й у Львівському апеляційному господарському суді. Але сьогодні справа – у Вищому господарському суді України. Касацію подали юристи Ужгородської міськради, тож, остаточний висновок Феміди на момент підготовки матеріалу ще не відомий.

Голосувати депутатів жоден суд не змусить 

Втім, навіть якщо й у найвищому суді підтвердять право користування, це не означає автоматичний перехід ділянки у приватну власність фірми. Так, дозвіл на розробку проекту землеустрою надає місцева рада, а далі та ж рада має його затвердити. Без такого затвердження земля де-юре вважається комунальною. І голосувати депутатів за проект землеустрою не змусить ніхто, якщо тільки вони цього не захочуть самі.

І хоча у стінах Ужгородської мерії останнім часом публічно не озвучували своєї позиції щодо долі землі, яка пустує, наразі політичної волі віддати майже півтора гектара для ТОВ «Дукат-Ужгород», схоже, у більшості депутатів немає. Так, вже у січні цього року міська рада прийняла земельне рішення №572, згідно з яким документально зафіксована відмова фірми у дозволі на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Без цього приступати до забудови землі, м’яко кажучи, складно. Як для зведення спорткомплексу в інтересах приватної фірми, так і навчальних закладів в інтересах ужгородців, перш за все, жителів мікрорайону «Боздош».

Чи видно компроміс?

У прес-службі Ужгородської міськради авторові передали позицію управління правового забезпечення, простіше кажучи, юристів міськради: «Стаття 92 Земельного кодексу України визначає перелік юридичних осіб, які можуть володіти земельною ділянкою на засадах постійного користування. Юридичні особи з такою організаційно-правовою формою як вказане ТОВ, мають володіти і користуватися земельною ділянкою виключно на умовах оренди».

ТОВ «Дукат-Ужгород», згідно з даними Аналітичної платформи «YouControl», знаходиться в Ужгороді. Його основна діяльність, до слова, – неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Також є вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Доречно було б почути від керівництва фірми ТОВ «Дукат-Ужгород» відповіді два актуальні питання:

– чи є намір зводити спортивний центр досі?

– чи готове приватне підприємство взяти для використання іншу ділянку в разі, якщо міська рада таке б запропонувала?

Щодо першого, то відомо, що економічна ситуація 2001 і 2017 років – м’яко кажучи, зовсім різна. Щодо другого, то в місті б дійсно можна підшукати іншу територію. Наприклад, на гектарах вулиці Загорської, де теперішня влада нібито вирішила зводити нові школу та садок, але щодо цього категорично проти в Ужгородській місцевій прокуратурі. Як дійшли висновку прокурори, на цих територіях, згідно з чинною документацією, будівництво навчальних закладів не дозволено.

На жаль, на момент підготовки публікації на залишені автором контакти ніхто не відгукнувся із ТОВ «Дукат-Ужгород».

А ще, як повідомив авторові представник департаменту міськгосподарства, існує рішення Ужгородської міської ради №179 від 2011 року – управлінню освіти надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зведення на цій території школи та садка.

Інформації про скасування цього рішення нема, отже, воно, принаймні формально, діє. Тож, конфлікт за землю проглядається явно. А це зайвий раз доводить, що варто прискіпливо стежити за долею ділянки, кому б вона не дісталася – чи приватній фірмі для спортивного центру, чи громаді – для навчальних закладів, бо, як показує практика в Ужгороді, та й не тільки, після того, як пройдені формальності щодо документального оформлення ділянки, її цільове призначення в будь-який момент можуть змінити. Наприклад, виділилися квадратні метри для школи чи спортивного центру, а власники чи користувачі зведуть там автозаправку чи приватну нерухомість. І тоді місто втратить не лише землю, а й гроші, які б можна було виручити, публічно продавши квадратні метри для комерційного використання.

Словом, про плани влади щодо цієї території варто знати детально. Інакше в людей можуть виникнути підозри в корупції. Ризики її прояву великі, зважаючи, що мова йде про останній вільний від забудови шмат ділянки в ужгородському мікрорайоні «Боздош». Поряд – Боздоський парк. А це лише підвищує комерційну вартість шматка землі на майже півтора гектара. Поки що вільного від нерухомості.

Теги: пустир, земля, школа

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати