"Блакитне й брунатне" від Антона Ковача можна побачити в Ужгороді (ФОТО)

Експозиція, що триватиме два тижні, приурочена до ювілейної дати – 55-річчя від дня народження митця. 87 картин представлені в п’ятьох експозиційних залах Закарпатського обласного художного музею ім. Й. Бокшая.

Виставка, що охоплює останні п’ять років творчого пошуку художника, вже з першого погляду зачаровує оригінальністю й певною святковістю. Життєствердна сила, буяння цвіту, вибухові фарби змушують зупинитися, затамувати подих і подивитися на світ із тим же оптимізмом, із яким дивиться на нього автор. Виставка багата не тільки з точки зору кольорів, але й жанрів – тут і пейзажі, й натюрморти, й портрети. Якщо ж аналізувати творчий шлях автора, то можна говорити про те, що він відходить від реалізму, який переважав у його більш ранніх роботах, до експресіонізму, навіть філософського бачення світу. Відзначають це й мистецтвознавці. Зокрема, завідуюча експозиційним відділом музею Олена Приходько каже: «Нині автор ніби балансує на тонкій межі між реалістичним мистецтвом і мистецтвом умовних знаків, натяків, безпредметних композицій, де більше превалюють пошуки нової форми, де художник передає не стільки свої враження від натури, скільки почуття, емоції, свої переживання. Навіть у назвах творів це прослідковується: якщо раніше це були конкретні місця, краєвиди або урбаністичні пейзажі, то зараз з’явилися дуже асоціативні роботи – «Сон», «Русалка».

Зі слів самого автора, у виставці представлені роботи, які носять умовно-тематичну спрямованість, об’єднані певною формальною назвою, а загалом у ній багато такого, що, як зізнається, сам не прогнозував. «За тематикою автор ніби знаходиться між небом і землею, тому й умовна назва виставки – «Блакитне й брунатне» – об’єднує все, що відчуває кожен у своєму життєвому просторі, і я зокрема, – ділиться Антон Ковач. – Що мене турбує? Це може бути сакральна тема або побутова, але в тій побутовості я завжди шукаю сакральність. І навпаки: сакральність намагався наблизити до землі, до неба над головою. Тому тут і є така широка палітра форм і тематики».

Виставку надзвичайно схвально оцінили присутні на її відкритті. Зокрема, професор Сергій Федака відзначив: «У дзен-буддизмі є така фраза: всі чули аплодисменти двома долонями, але мало хто знає, що таке аплодисменти однієї долонею. Ось Антон Михайлович якраз і передає ці унікальні аплодисменти однією долонею, які неможливо сприйняти органами чуттів, а тільки безпосередньо серцем. Це насамперед його експресіоністські картини, наприклад, «Орхідея» (проведена чітка паралель між жінкою і цвітом) або ж «Гола правда» – справді унікальна картина. Усі ми знаємо вислів «Ін віно верітас», ось і Антон Михайлович показує, що найголовніше вино – у жінці, і головна правда там, усередині, жінки, і це дуже оригінально передано. Ось ці його символістські картини надзвичайно приваблюють, тому можна лише вклонитися авторові за його роботи».

Теги: Антон Ковач, виставка

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати