В Ужгороді, малюючи коней, на потреби родинного дитбудинку зібрали 5 тис грн (ВІДЕО)

– Ми отримали більше 30 робіт, не тільки з Ужгорода, а також з Хмельницька, м. Ізюм, Харківської області, Львова та Києва. Ці роботи вийшли до фіналу та авторські гонорари ми уже передали цим дітям у інші міста України. Цим ми підкреслюємо, що Ужгород – відкрите місто без кордонів, дружнє місто. Всього ми продали 16 дитячих робіт. У нас був ще один таємний лот, який подарував нам відомий ужгородський художник Григорій Гой разом зі своєю дружиною Вікторією, онучкою Йосипа Бокшая. Разом цей лот було розіграно на мистецькому аукціоні у галереї «Ілько».

Благодійний аукціон зібрав у галереї «Ілько» усіх авторів зібраних робіт. 5 юних художників, вихованців творчого гуртка «ПАДІЮНу» передали свої картини, а отримані кошти від продажу направили на розвиток творчих здібностей вихованців Ужгородського родинного будинку «Нова сім’я» – діток-сиріт і дiтей, позбавлених батьківського піклування.

Марина ОРТУТАЙ, юна художниця:

– У мене є мама і тато, а у них немає нікого. Мені їх шкода. Я би хотіла у майбутньому їм допомагати, малювати для них, гроші для них получати, аби вони могли собі купити те, що хочуть. Я коли малювала, думала про весну, коли розцвітуть квіти, буде тепло. Я хотіла уже весну, а не зиму.

Єлизавета КУЗИК, викладач образотворчого мистецтва («ПАДІЮН»):

– Ми у процесі, ми будемо неодноразово брати участь у таких заходах. Раді, що внесли свою лепту у допомозі «Новій сім’ї». Вони заохочують, вони стимулюють, змалечку, по життєвому кроці ростуть і розвиваються.

У «Новій сім’ї» радіють такій творчій підтримці та співпраці. Адже вихованці будинку радо займаються мистецтвом, спільно проводять дозвілля, танцюють, співають, малюють, влаштовують звітні концерти. За отримані 5 тис грн придбають спеціалізоване танцювальне взуття і тамбурини.

Валентина ЧЕРВОНООКА, директор родинного будинку «Нова сім’я»:

– Наш детский дом с 1991 года. Начинали мы с 25 детей, на данный момент у нас тут 127 детей. Это огромная помощь, мы не в состоянии сами много чего купить. Вот завод нам помог купить костюмы, кто-то выделил деньги на пошив костюмов. Теперь у нас вот эти денежки появились. Мы всем очень благодарны. Всем детям не сможем купить, но хоть несколько пар красных туфелек будут. И 10 тамбуринчиков закупим. Думаю, что эти дети видят напрямую наших деток, а наши просто благодарны за то, что их помнят. Наши дети очень хотят, чтоб они были нужны.

У подальшому власники та тренери коня Дайміо планують продовжувати благодійну ініціативу. І якщо цього разу Ужгород заговорив мовою мистецтва, у планах – мова спорту.