Закарпаття: Окрасою X-ї регіональної виставки мисливських собак в Мукачеві стали російські гончі

Власники зі своїми собаками вишикуються у довжелезну шеренгу. Учасників тепло вітають чисельні глядачі. Особливо радуються діти. Адже виставка собак - це не тільки важливий кінологічний захід із селекції кращих представників порід, але й красиве видовище. Найбільше в колоні, помічаю, власників німецьких курцхарів - гладкошерстої породи. Особливо ці собаки чудово полюють у норах на лисицю та борсука.

Поруч зі мною - Людвіг Потіш, голова Закарпатського обласного осередку Федерації мисливського собаківництва України. Він розповів, що цієї зими два собаки відомого закарпатського мисливця Михайла Павлика з Ужгородщини працювали з лисицями аж дві доби. «Відстріл лисиць через загрозу поширення сказу, - каже Людвіг, - ми проводили згідно відповідного дозволу. Особливо багато лисячих нір цієї зими було біля Державного кордону, що на Ужгородщині. Тільки запустили в нору собаку, як з неї шугонула лисиця. Скидую з плеча рушницю, стріляю. Але тільки поранив. За підранком кинулася лайка, погнала руду кущами. А поранена лисиця, петляючи, знову чкурнула в ту ж саму нору! Запускати знову собак даремно. Якщо лисиця вже зустрілася з мисливцями, у норі вона битиметься до останнього!».

Та хитрість лисиці не тільки в цьому. Руді селяться в закинутих борсучих норах - самим рити ліньки. Інколи ж, коли борсуки в зимовій сплячці - разом з ними.

«Ой, дідусю, дивись яка гонча!» - нестямно горланить онук. «Ні, це лягава», - чемно поправляє його дідусь. І давай розповідати йому історію. Мовляв, собак цих порід ще закарбували давньоєгипетські фрески, кам'яні барельєфи. А на початку 1986 року у французькому місті Дрьо, що на заході Парижа, відбулась незвична церемонія. Німецькій вівчарці по кличці Урик, що знаходилась на службі у воєнізованої пожежної команди міста, присвоїли... єфрейтора.
Й недарма. Під час землетрусу у Мехіко Урик віднайшов і допоміг урятувати десятки людей, заживо закопаних під руїнами мексиканської столиці. Та що там казати. Он два роки тому у Сваляві жінка біля річки залишила у колясці немовля. Раптом, воно випало і - в річку! За дитиною першим кинувся собака, і в зубах приніс її хазяйці. Оце герой-рятівник!

На стадіоні встановлюють три ринги для собак: лайок і гончих, лягавих, і норових. Підходимо до першого рингу. Ось лісничий Михайло Шуста із Воловця. На виставку він привіз трьох російських гончих собак з відмінним екстер'єром. Ці породи виставлені вперше в області за останні десять років. Михайло - просто фанат гончих. Він придбав їх у Донецьку. Собаки, наче на полюванні, скулять і рвуться з повідка. Проте вихід на ринг - діло серйозне, яке вимагає великої зосередженості. Михайло розповідає мені, наскільки ці породи кмітливі на полюванні.
Гончі особливо хороші для полювання на вовка та кабана. Мисливець у зручний час, як знаходиться близько до вовка, що втікає від погоні, спускає своїх гончих. Собаки накидуються на вовка і тримають його зубами, допоки не примчить до них мисливець. До речі, гончі вовка не заколюють, а беруть живцем - вгамовують. А коли звір біжить в інший бік, де нема мисливців, то собаки біжать йому напереріз і змушують його все-таки вийти на мисливця.

Уже надвечір'ї судді та експерти Олександр Вагерич, Ростислав Зав'ялов, Едуард Кобаль та Павло Чернов підбивають підсумки виставки. Серед курцхарів переміг собака Кліф (власник ужгородець Олександр Шевченко), дратхарів - Альфа (власник ужгородець Василь Русин), фокстер'єрів гладкошерстих і жорсткошерстих - Сержіо і Вук (власник Михайло Павлик з Ужгородщини).

Мета виставки, як розповів голова оргкомітету Людвіг Потіш, — оцінка потенційних можливостей закарпатських власників мисливських собак перед Всеукраїнською виставкою, що незабаром відбудеться у Києві.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати