У Закарпатському державному університеті згадували відомого науковця Івана Гранчака

Відкриваючи зібрання, ректор університету Федір Ващук виступив з

промовою, в якій розповів про внесок відомого вченого в закарпатську науку.

Його ім'я добре відоме в наукових копах України і сусідніх країн. Перу І. Гранчака належить близько 500 науково-популярних і методичних праць. Провідна тема досліджень — історія, соціально-економічний і політичний розвиток країн Центральної та Південно-Східної Європи, а також історія рідного Закарпаття.

Багато років Іван Михайлович пропрацював в Ужгородському державному університеті на різних посадах — від старшого викладача до завідувача кафедри, декана і проректора. Із 1996 року був засновником і керівником Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, а останні роки свого життя очолював кафедру історії і суспільних дисциплін Закарпатського державного університету.

Дізнатися більше про людину, доробком котрої користуєшся пщ час написання рефератів, курсових чи дипломних робіт, завжди цікаво. Студенти факультету міжнародних відносин ЗакДУ із задоволенням слухали спогади викладачів, котрі особисто знали відомого науковця. Так, професор Іван Король розповів про те, що сам почав займатися наукою з настанови Івана Михайловича.

Професор кафедри країнознавства та міжнародного туризму Микола Макара згадав студентські роки та те, як проходили лекції'з історії в Івана Гранчака. Молодий викладач захоплююче читав курс, однак був небайдужим до навколишнього життя і снорту. Тому вмів, наприклад, віртуозно провести паралель між історичними подіями і баталіями футбольними. А через кілька десятків років під час написання фундаментальної праці "Нариси історії Закарпаття" професор Гранчак запросив свого колишнього студента Миколу Макару до роботи над одним із розділів. Микола Петрович пригадує, що вчений застосовував індивідуальний підхід до кожного зі співавторів "Нарису".

Донька Івана Гранчака Маріанна Кляп, котра також займається науковою роботою, а тепер працює на посаді проректора ЗакДУ, зауважила, що батько відбувся як науковець завдяки дружині Анні Дмитрівні. Тільки вона могла розібрати "професорський" почерк чоловіка. Тому, закінчивши курси машинопису, друкувала його тексти. "Батько, — розповідала Маріанна Іванівна, — керувався девізом: день без написаного аркуша прожитий марно".

Після цього прозвучали кращі доповіді студентів факультету міжнародних відносин, котрі під час написання наукової роботи послуговувалися працями Івана Гранчака.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати