Виконання владою програми від громади Ужгорода: оцінка за рік

У рамках Всеукраїнської кампанії «Задай курс владі» у жовтні 2015 року «Активна Громада» Ужгорода розпочала діалог з кандидатами у мери, у депутати та з керівниками осередків політичних партій, аби прийняти за основу розроблені громадою 18 завдань як курсу, за яким варто рухатись в наступні 2 роки каденції новообраної міської ради.

Таким чином, представники громадської ініціативи #Кірпічка зібрали пріоритетні проблеми, які потребують нагального вирішення. Більшість позицій мають стратегічний характер та є основою для реформ у місті Ужгород. Меморандум про виконання Програми від громади підписали міський голова Богдан Андріїв (політична партія «Відродження»), а також депутати від «Європейської партії України», «Єдиного Центру» та «Самопомочі».

За підсумками першого року діяльності нової міської ради цього скликання, оприлюднюємо проміжну оцінку стану виконання 18 завдань від Кірпічки та «Активної Громади».
 

Блок «еко-урбаністика»:

1. Провести інвентаризацію зелених зон, забезпечити їх збереження (реновація) та розширення протягом 2016 р.

Рішенням міської ради № 119 від 10.03.2016 року затверджено нові корегування до генерального плану та план зонування міста. Водночас цим рішенням було затверджено перелік із 17 територій, щодо яких було встановлено мораторій на зміну цільового використання земель. Фактично, йшлося про збереження вільних від забудови земельних ділянок до повного впорядкування ситуації із зеленими зонами міста, а власне згідно з п. 5,6 рішення підтверджувалась необхідність замовлення Схеми перспективного озеленення території міста та інвентаризації зелених насаджень. Упродовж 2016 р. міська рада так і не спромоглася організувати пошук виконавців із інвентаризації зелених насаджень та фотогеодезії, за винятком замовлення 27.07.2016 року у ДІПРОМІСТО розроблення Схеми перспективного озеленення міста.

Окрім цього, міська рада неодноразово порушила власний мораторій на відчуження земель зелених зон. Найбільш відомими фактами є розроблення документації для зміни цільового призначення та відведення 5 гектарів земель зелених зон у районі Боздоського парку під будівництво аквацентру КП «Акватік» (Роберта Левицького) за 22 млн євро.  Також зменшується площа парку «Підзамок». Міська рада дала згоду на забудову багатоквартирного будинку поруч із будівлею Ващука.

Оцінка – не виконано.

2. Забезпечити розвиток зон публічного простору (створення умов для прогулянок та відпочинку, творчості та освіти, спілкування, дозвілля) з 2016 року.

На запитання про Перелік відновлених у 2016 р. громадських місць (публічний простір) Департамент міського господарства повідомив, що не контролює ситуацію в цьому напрямі. Разом з цим, слід відзначити, що міська рада доклала зусиль до часткової реновації простору на вул. Капушанській та на пл. Жупанатській (Альпінарій): відновлення тротуарів міста та кількох локацій для відпочинку й творчості («Совине гніздо», зони на Коштах та простір біля колишнього телеграфу).

Оцінка – частково виконано

3. Забезпечити збереження історичного ареалу міста та підтримки власників історичної нерухомості на засадах співфінансування до жовтня 2017 року.

Впродовж 2015-2016 рр. діяла комплексна програма відновлення історичного центру міста Ужгорода. Завдяки фінансовій децентралізації у поточному фінансування збільшилось у 3,5 рази. Відтак, маємо гарні результати з відновлення покрівель та фасадів історичної фонової забудови площі Петефі, частково пл. Театральної. А наприкінці минулого року міська рада оголосила 2017 роком збереження історичної та архітектурної спадщини міста . Тому, громада очікує на ухвалення програми з відновлення історичної забудови у 2017-2018 рр. на умовах співфінансування.

Оцінка – частково виконано

Блок «інфраструктура та комунальне господарство»:

4. Забезпечити розвиток ОСББ, повністю відмовитись від монополій в обслуговуванні будинків з поетапною ліквідацією ЖЕКів до жовтня 2017 року.

На 1 листопада 2016 року зареєстровано 267 ОСББ, тобто приріст склав 100% (в 2015 році було 132 ОСББ). Усього в місті 650 багатоквартирних будинків. На перехідний період ЖЕКи не ліквідовували, відбувалося сприяння створення ОСББ. Проте, в грудні минулого року було визначено коло управителів. Зауважимо, що міська рада надає фінансову допомогу ОСББ, ЖБК та ОСН в розмірі 95% кошторисної вартості при умові, якщо мешканці надають 5% вартості на рахунки виконавця. Попередньо було 10%. Таку допомогу отримали близько 40 будинків (переважно ремонти стріх, комунікацій). Обсяг фінансування у 2015 році склав 2450,1 тис. грн, а у 2016 році – 11211,3 тис. грн.

Окремо є комплексна програма відновлення історичного центру міста. Фактично, це програма з відновлення фасадів історичної фонової забудови (на умовах співфінансування 5% мешканцями будинку). У 2015 році було витрачено на 7 будинків 1463,6 тис. грн, а у 2016 році – на 60 будинків 8014,6 тис. грн. Також 11 будинків отримали допомогу в рамках спільної програми міської ради з ПРООН (на умовах співфінансування 5% мешканцями будинку).

Оцінка – виконано

5. Забезпечити депресивні території міста (мікрорайон Радванка, там де компактні поселення ромів) мінімальними стандартами на інфраструктуру (міський водогін, вуличне освітлення, дороги з асфальтовим покриттям тощо) до 2018 року.

У 2016 році виділено 290 тис. грн на капітальний ремонт вуличного освітлення на вул. Тельмана, Гранітна, Малоужанська. Проведено капітальний ремонт дорожнього покриття на вул. Глінки, Сидоряка, Тельмана на загальну суму 2 377 тис. грн. Загалом, як зазначає громадськість, міськрада відмовилась від практики дискримінації ромської меншини, що є однозначно позитивом.

Оцінка – частково виконано

6. Створити проект велоінфраструктури міста та впровадити його до 2017 року; популяризувати та підтримати вело культуру міста.

На жаль, міська рада не має стратегії розвитку велоспільноти. Відповідно до програми благоустрою міста на 2015-2017 рр. Департамент міського господарства мав замовити облаштування велодоріжок та нанести відповідну розмітку на дорогах. Наразі це завдання від громади не виконується.

7. Забезпечити розвиток громадського транспорту (ввести великі комунальні автобуси на основних напрямах) до 2018 року

Як зазначають активісти, громадського транспорту в Ужгороді немає. Проте можна відзначити, що впродовж 2016 р. зменшилася кількість маршрутних таксі типу «Газель» чи «Соболь», а на дороги зайшли автобуси більшої пасажиромісткості.

Додамо, що рішенням № 498 від 22.12.2016 року міськрада створила КП «Ужгородський муніципальний транспорт». Тому, цілком ймовірним є те, що у 2017 році будуть закуплені комунальні великі автобуси для курсування на основних напрямах. Наразі ж, ця проблема залишається невирішеною.

8. Відновити мережі автомобільних доріг (замість ямкових ремонтів) до 2018 року.

Зазначимо, що міська рада відмовилася від ямкових ремонтів на користь капітальних ремонтів автодоріг. Завдяки фінансовій децентралізації у минулому році збільшилося фінансування, і можна побачити нові відрізки доріг на вул. Собранецькій, Підгірній, Шумній.

Оцінка – частково виконується

Що стосується блоку «гуманітарна політика», то його міська влада проігнорувала в 2016 році:

9. Розробити поетапний план та забезпечити підтримку родин ВПО та АТО (забезпечити участь ОМС у цільових програмах з будівництва тимчасового та/або доступного житла, програм реабілітації) до 2018 року. 

За словами активістів, влада не має бачення щодо забезпечення підтримки родин ВПО та АТО. Однак, слід відзначити, що в місті будується Центр реабілітації інвалідів та учасників АТО, як спільний проект обласної та міської ради, закарпатського товариства інвалідів (Олександр Лизанець) та ДФРР.

10. Забезпечити будівництво та підтримку діяльності Центру паліативної допомоги м. Ужгорода до 2018 року.

Плану розвитку й функціонування в Ужгороді хоспісів немає. Проте, 22 грудня рішенням № 513 було утворено на базі Ужгородського міського центру первинної медико-санітарної допомоги виїзну бригаду паліативної допомоги «Хоспіс вдома». Таким чином, громада очікує на надання цього типу допомоги вже у 2017 році.

Блок «менеджмент»:

11. Забезпечити дотримання стандартів ефективного врядування (прозорість, відкритість та підзвітність; критерій перевірки – Індекс публічності 2016-2017 рр.).

Ужгородська міська рада покращила показник в індексі публічності на 7 пунктів до 49 позиції. У порівнянні із 2015 р. індекс публічності міського голови покращився на 10 пунктів, виконкому погіршився на 9 пунктів, а в депутатів покращився аж на 19 пунктів. (Критерії оцінки http://bit.ly/2ipm4Fs). Активісти висловлюють надію, що у 2017-му влада продовжить позитивну динаміку та не буде обмежувати доступ громадян до засідань міської ради, депутатських комісії, виконкому, комісій та інших виконавчих органів міської ради; покращить навігацію на офіційному сайті ради та доступність для користувачів баз даних рішень, комунального майна (їх обтяжень). А також уніфікує стандарт щорічного звітування депутатів та міського голови перед виборцями; відновить діяльність громадської ради при міській раді.

Оцінка – частково виконується

12. Розробити поетапний план та впровадити електронну демократію, надання е-послуг у всіх структурах органу місцевого самоврядування до жовтня 2017 року.

13. Впровадити електронний документообіг у всіх структурах органу місцевого самоврядування до жовтня 2017 року.

Позитивом роботи нової міської ради у 2016 році стало запровадження електронної петиції, громадського бюджету, електронних звернень та запитів, модернізації офіційного веб-сайту. Однак, досі не вирішеним залишається питання неопрацьованості каталогу відкритих даних та зручності користування базами рішень міської ради, комунального майна та його обтяжень (обмежень), тощо. Що ж до електронних послуг, то міськрада їх не надає. Стан впровадження електронного документообігу знаходиться на початковому етапі. Міська рада не може визначитись із концепцією та виконавцями.

Тому, пункт 13 поки що не виконано.

15. Забезпечити бюджет участі в розмірі від 3 до 10% від міського бюджету та прозорість використання бюджетних коштів (прозорий бюджет) з 2016 року.

У 2016 році запроваджено громадський бюджет та передбачено для потреб проектів ужгородців 3,5 млн грн. Реалізація проектів – переможців відбудеться у 2017 році. Також наприкінці 2016 року міськрада підключилася до системи відкритий бюджет.

Отже, загальна оцінка – виконано.

18. Запровадити енергоменеджмент, що дозволить заощаджувати до 60% коштів, які сьогодні витрачаються на енергоспоживання в бюджетних установах до 2017 року

Міська рада затвердила програму енергоефективності міста на 2016-2017 роки, однак жодних суттєвих дій на виконання плану заходів не здійснено. Також проблемним виявився пошук енергоменеджера.

Проте, зазначимо, що наступні завдання влада реалізувала в повному обсязі:

• Забезпечити можливість участі громадян у прийнятті рішень органу місцевого самоврядування та консультації з громадськістю з важливих питань розвитку міста. Постійно. (п. 14)

• Забезпечити он-лайн перегляд засідань міської ради починаючи з січня 2016 року. (п. 16)

• Ухвалити регламент міської ради з першого засідання новообраної ради. (п. 17)

За результатами проведеного аналізу, можна сказати, що лише 3 частина завдань від громади влада Ужгорода спромоглася виконати. Активісти все ж сподіваються, що 2017-й рік буде більш продуктивний та принесе корисні зміни закарпатському краю.