Є кілька версій походження назви "Карпати". Одна стверджує, що у першiй половині I тисячоліття до нашої ери цю територію населяло гето-дакiйське плем'я карпи (карпiани). Відповідно до інших, назву гір взято із санскритської мови, де слово "Карпати" має кiлька значень - "нерiвний", "необроблений", "прикриття", "притулок", із давньогрецької - у якій слово "карпат" означає "горб", або із фракійської - "карпо" означає "скеля". Існує також кілька легенд щодо етимології назви "Карпати" - про доброго велетня Карпа та про чорта, який покорпав землю. Карпатські гори займають 80 відсотків території Закарпаття. Вони перетинають область з північного заходу до південного сходу. Довжина Карпат - 240 кілометрів, ширина - 110 кілометрів. Гори Карпати мають вік 1,2 мільярда років. Вони "ростуть" щороку на 1-2 сантиметри і дуже повільно зсуваються на схід. Гірські лiси складають 45 відсотків усіх лісів Закарпаття, а гірські полонини займають площу 40 тисяч гектарів. Найвища гора - Говерла (2,061 метри над рівнем моря). Високо до неба тут здіймаються гірські хребти Маковиця, Красна, Великий Дiл, Свидовець, Боржава, Чорногора, Рiвна, Анталовська Поляна, Синяк, Вигорлат, Полонина-Руна. А через Водороздільний хребет до Закарпаття ведуть важливі транспортні перевали, що споконвіку слугували людям: Ужоцький, Середнiй Верецький, Воловецький, Вишкiвський, Легiонiв, Яблунецький. Великі таємниці природи ще дотепер зберігають карпатські печери: солянi (Солотвинські копальні), карстовi (Кам'яні ворота, Діравий камінь, Ведмеже ікло, Прозорих стін, Білих стін, Романія, Вів, Чурь, Княгиня, Дружба, Гребінь, Перлина, Синаторій, Чертіж, Молочний камінь, Термокса мала), мармуровi (Дiлове, Грабово, Княгиня).